Маємо пам’ятати.
Пам’ятати ціну державної свободи і незалежності, за яку поклали душу й тіло справжні українці, Герої російсько-української війни.
7 липня минає третя річниця з дня загибелі Захисника рідної землі ПІДВАЛЬНОГО Івана Івановича (22.04.1995-07.08.2022).
Народився Іван у славному краю козацької слави – селі Балабанівка у дружній багатодітній сім’ї. Зростав на радість батькам дуже добрим, працелюбним, веселим та дружелюбним. По закінченню школи хлопець здобув професії електрогазозварника і водія автотранспортних засобів у Монастирищенському ліцеї. Пройшовши строкову службу у лавах ЗСУ, Іван у пошуках роботи поїхав в Одесу. Невдовзі повернувся у рідне село, де беручкий до роботи чоловік працював на місцевому агропідприємстві. Крім того, захоплювався кулінарією, бо любив куховарити і мріяв про відкриття власного закладу з виготовлення та продажу шаурми. А головним змістом його життя були донька Даринка і сини Дмитрик і Романко. Саме їх маленькі дитячі долоньки мав би тримати у своїх сильних руках молодий батько, але московський агресор змусив його взятися за зброю, щоб захистити свою родину, свій рідний край, свою Батьківщину. Іван був мобілізований у 56-у окрему мотопіхотну бригаду ЗСУ. 7 серпня 2022 року бойовий шлях старшого стрільця обірвався внаслідок вибухової травми та осколків в районі села Піски Покровського району на Донеччині. Захиснику було лише 27 років.
Вічна пам’ять і слава Герою.