Меморіал Героїв: Пам’яті Богдана Козакова

Вічна пам’ять героям України! Схиляємо голови перед їхньою відвагою та самопожертвою. Молимося за всіх, хто віддав своє життя за нашу свободу.

Сержант Богдан Козаков, з позивним МАСС, загинув 10 березня 2022 року, захищаючи Маріуполь на Донеччині. Російський снайпер обірвав його життя під час виконання бойового завдання у складі розвідувальної групи. Богдану було лише 27 років. Його героїзм назавжди залишиться в наших серцях.

Богдан Козаков народився у Запоріжжі. Навчався у місцевих школах №51 та №102. Згадуючи дитинство Богдана, мати Світлана розповідає, що спочатку він був дуже активною дитиною, але з роками став більш розсудливим і завжди намагався вирішувати конфлікти мирним шляхом.

Один з героїчних вчинків Богдана: він врятував свого друга, який впав зі скелі, отримавши серйозні травми. Богдан, не вагаючись, стрибнув у воду та тримав його на поверхні до прибуття допомоги. Цей випадок підкреслює його сміливість та готовність прийти на допомогу іншим.

Після школи Богдан продовжив навчання у Запорізькому центрі професійно-технічної освіти водного транспорту, а потім працював барменом. У 2014 році Богдан Козаков приєднався до лав «Національного корпусу», де проявив себе як відданий патріот.

Богдан був відданим фанатом футбольного клубу «Металург» та активним членом колективу «BABURKA FRONT». Він відвідував усі матчі, підтримував команду та був душею фанатського руху. Футбол був його пристрастю, а «Металург» – частиною його життя.

«Вболівав у фанатському секторі, починаючи з 2012 року на Бабурці, де народився. Хлопці покликали його ходити на футбол та відвідувати виїзні матчі. Так у Богдана з’явилася велика родина. Почав займатися самбо, брав участь в навколофутбольних подіях. Богдан завжди стояв на першій лінії, щоб сміливо зустріти опонентів», – згадує Світлана.

Служба в полку «Азов» стала для Богдана справжнім випробуванням. Завдяки підтримці матері він витримав усі труднощі та показав відмінні результати. Він служив на базі в Урзуфі, брав участь у бойових операціях у Пікузах, Павлопіллі, Широкиному, Гранітному, Красногорівці та на Світлодарській дузі, захищаючи рідну землю.

У вільний час Богдан завжди знаходив час для своєї родини – мами та бабусі. Його життєвим кредом була фраза: «Світ належить відважним», яку він витатуював на своєму тілі. Світлана також зробила татуювання з цим висловом та обличчям сина на плечі, як символ їхньої нерозривної любові.

Бабуся Богдана не змогла пережити втрату онука та померла через два місяці після його загибелі. Через три місяці після смерті Богдана народилася його донька, яка ніколи не побачить свого батька, але завжди буде пишатися його героїзмом.

За мужність та відданість Україні Богдана Козакова було нагороджено відзнакою Президента України «За участь в АТО» та медаллю «За мужність» III ступеня (посмертно). Його подвиг назавжди залишиться в історії нашої країни.

Подруга Каріна згадує: «Богдан Козаков був тією людиною, яка ставила Україну понад усе. Він завжди говорив, що якщо не він, то хто захистить його дім від війни, яка може прийти до Запоріжжя».

Похований герой на кладовищі «Святого Миколая» у Запоріжжі. Вдома на нього чекали мати, тітка та двоюрідний брат.