Меморіал героїв 🕯️Пам’ятаємо кожного 💔 Молимося за всіх Україна втратила ще одного відважного сина – молодшого сержанта Дмитра Луціва, який віддав своє життя за свободу та незалежність Батьківщини. Цей герой Івано-Франківська загинув 4 січня 2023 року під час виконання складного бойового завдання поблизу Білогорівки на Донеччині. Його життя обірвалося внаслідок ворожого мінометного обстрілу. Захиснику назавжди залишиться 28 років, але його подвиг житиме вічно в серцях українців. Життєвий шлях Дмитра Луціва розпочався 6 листопада 1994 року в мальовничому місті Івано-Франківськ. Тут він зростав, навчався та формував свій характер. Після успішного закінчення загальноосвітньої школи №16, Дмитро продовжив освіту у професійному ліцеї автомобільного транспорту і будівництва, де здобув фах автослюсаря. До початку повномасштабної війни він сумлінно працював на станції технічного обслуговування, був кваліфікованим і відповідальним фахівцем. Його робота завжди відзначалася високою якістю та старанністю. З початком повномасштабного вторгнення Росії, Дмитро Луців без вагань став на захист рідної землі. Він приєднався до лав Збройних Сил України та служив у складі 8-го окремого гірсько-штурмового батальйону 10 ОГШБр. На фронті Дмитро обіймав важливу посаду водія-механіка, забезпечуючи надійну роботу техніки, що було критично важливо для успіху бойових операцій. Його відданість і професіоналізм на полі бою були прикладом для побратимів. За гідну та самовіддану службу, за виявлену мужність і героїзм у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, воїна Дмитра Луціва було посмертно нагороджено високими державними та відомчими відзнаками. Він був удостоєний ордена «За мужність» III ступеня, що є свідченням його незламного духу та готовності йти до кінця заради України. Окрім того, Дмитра посмертно відзначили медаллю «За честь і звитягу», а також йому надано почесне звання Почесного громадянина Івано-Франківська, що підкреслює глибоку повагу та вдячність рідного міста за його жертовний подвиг. Рідний брат Дмитра, Тарас, зі скорботою згадує про нього: «Брат був дуже доброю, хорошою, світлою людиною. Скромний. Вірний друг. Завжди веселий, заряджав хорошою енергією всіх, хто його знав». Ці слова найкраще описують того, ким був Дмитро Луців для своїх близьких та друзів. Його світла пам’ять житиме в серцях усіх, хто знав цього щирого і відважного чоловіка. Поховали захисника Дмитра Луціва у рідному селі Вовчинець, де він знайшов свій останній спочинок. Його пам’ять увічнено не лише в серцях рідних та бойових побратимів, а й у символічних місцях. На фасаді ліцею №16, що виховав цього видатного сина України, було урочисто встановлено меморіальну дошку. Це нагадування про загиблого випускника та всіх тих, хто поклав своє життя за свободу та майбутнє нашої країни. У Дмитра Луціва залишились батьки та брат, для яких він назавжди залишиться люблячим сином та братом. Його історія — це історія самопожертви, відваги та безмежної любові до України. Пам’ять про Дмитра Луціва – це нагадування кожному з нас про ціну миру та важливість вшанування справжніх героїв. Ми завжди пам’ятатимемо його ім’я.