Менінгококова інфекція – це небезпечне гостре бактеріальне захворювання, спричинене менінгококом. Вона поширюється повітряно-крапельним шляхом і може проявлятися різноманітно: від звичайного назофарингіту до грізних менінгіту та сепсису. Розуміння шляхів передачі, симптомів та профілактики менінгококової інфекції є надзвичайно важливим для збереження здоров’я.

Джерелом інфекції є хворі особи та здорові бактеріоносії. Найбільш небезпечними є хворі на менінгококовий назофарингіт, симптоми якого схожі на ГРВІ. Вони можуть виділяти збудника протягом 3-4 тижнів. Особи з яскраво вираженими формами хвороби (менінгіт, менінгококцемія) заразні лише поки менінгокок перебуває на слизовій носоглотки, що трапляється лише у 18% випадків. Здорове бактеріоносійство зазвичай триває 2-6 тижнів і минає самостійно, хоча частіше виникає у людей з хронічними захворюваннями носоглотки.

Механізм передачі менінгококової інфекції – виключно повітряно-крапельний, що вимагає тісного контакту з носієм. Кашель, чхання та нежить сприяють виділенню збудника. Менінгокок вкрай нестійкий у зовнішньому середовищі: гине від висихання, дезінфікуючих засобів, сонячного світла. У розсіяному світлі зберігається до 5-6 днів, під дією УФ – майже миттєво. При кімнатній температурі та високій вологості (70-80%) може виживати до 3-5 днів.

Захворювання має виражену сезонність: пік припадає на лютий-квітень, коли люди перебувають у закритих приміщеннях, що сприяє тривалому збереженню збудника в повітрі. На менінгококову інфекцію хворіють люди будь-якого віку, але найчастіше діти до 10 років. Можливі як поодинокі випадки, так і епідемічні спалахи, особливо в дитячих колективах закритого типу, гуртожитках та казармах.

Інкубаційний період менінгококової інфекції триває від 2 до 10 днів, в середньому 3-4 дні.

Клінічні прояви. Розрізняють локалізовані (менінгококовий назофарингіт) та генералізовані (менінгококцемія, менінгіт, менінгоенцефаліт) форми.

Найчастіше зустрічається менінгококовий назофарингіт. Початок гострий: головний біль, закладеність носа, нежить. Температура може бути нормальною або підвищуватися до 38°С і вище, тримаючись 1-3 дні. Специфічні симптоми відсутні, хворі зазвичай одужують швидко. Однак назофарингіт може бути провісником генералізованих форм.

Менінгококцемія (сепсис) починається раптово: озноб, гарячка до 39-41°С, виражена інтоксикація (головний біль, ломота в м’язах та суглобах, блювота). У немовлят – відмова від їжі, характерний плач. Через 12-48 годин з’являється специфічна кров’яниста висипка у вигляді зірочок на тулубі, кінцівках, сідницях та обличчі. Елементи висипки мають неправильну форму, нерівні краї, багряний колір і дещо виступають над шкірою. Характерна симетричність. Важкі випадки можуть ускладнюватися інфекційно-токсичним шоком, крововиливами у внутрішні органи.

Менінгококовий менінгіт також починається раптово: висока температура, сильний головний біль, блювання без нудоти. Характерні ознаки з боку нервової системи: світлобоязнь, реакція на шум, ригідність потиличних м’язів. У немовлят – напруження тім’ячка. Може з’являтися кров’яниста висипка. У тяжких випадках – судоми, втрата свідомості. Типова поза хворого: лежачи на боці із закинутою головою та підтягнутими колінами. Причиною смерті найчастіше є набряк мозку, що призводить до зупинки дихання.

Часто спостерігається поєднання менінгіту та менінгококцемії.

Профілактика менінгококової інфекції. Важливо своєчасне звернення за медичною допомогою при перших симптомах ГРВІ для раннього виявлення та лікування. Рекомендується уникати перебування у погано провітрюваних приміщеннях зі скупченням людей, особливо взимку та навесні. Здоровий спосіб життя, достатнє перебування на свіжому повітрі (2-3 години на день) та збалансоване харчування зміцнюють імунітет. Варто користуватися індивідуальним посудом та обмежувати тісне спілкування. Менінгококова інфекція входить до календаря рекомендованих щеплень, вакцинація є платною.

Протиепідемічні заходи. У осередку інфекції виявляють контактних осіб (ті, хто спілкувався з хворим протягом останніх 10 днів). Їх оглядає інфекціоніст та ЛОР-лікар для виявлення назофарингіту. Встановлюється медичне спостереження протягом 10 днів (термометрія, огляд). Контактні особи проходять бактеріологічне обстеження. У приміщеннях хворого проводиться провітрювання, кварцування, вологе прибирання з деззасобами. Обмежується участь контактних у масових заходах.

« повернутися