Нові дані про роль Німеччини у підготовці російської армії до сучасних конфліктів вызывают серйозні питання щодо впливу політики Берліна на безпеку Східної Європи напередодні вторгнення РФ до України. Це питання стосується як політики безпеки, так і впливу економічних зв’язків на міжнародну стабільність. Розглянемо детальніше, як саме німецька політика могла вплинути на події.

За інформацією журналістів, колишня канцлерка Німеччини Ангела Меркель фактично сприяла зміцненню російської армії перед агресією 2014 року. Це викликає питання щодо ефективності її зовнішньої політики та її наслідків для України та інших східноєвропейських країн. Розглянемо, як саме ця співпраця відбувалася.

Оборонний концерн Rheinmetall за підтримки уряду Меркель розробляв симулятори, програмне забезпечення та обладнання для російських військових, розраховуючи отримати контракт на суму близько 1 мільярда євро. Ця співпраця, хоч і мала комерційну мету, мала прямий вплив на військову спроможність Росії. Важливо розуміти, що саме обладнання постачалося та як воно могло бути використане.

Йшлося про створення мережі навчальних центрів у Росії за зразком німецького полігону Альтмарк, де військові тренувалися у веденні сучасних бойових дій. Метою цих проєктів було підвищення ефективності російських військ і вдосконалення їхньої тактики. Ця інформація особливо важлива в контексті подальших військових дій Росії.

Видання Spiegel зазначає, що рішення Німеччини на той час базувалося на переконанні, що співпраця з Москвою нібито сприятиме стабільності в регіоні. Утім, на практиці така політика допомогла Кремлю посилити військовий потенціал перед нападом на Україну. Цей парадокс між заявленою метою та реальним результатом є ключовим для розуміння ситуації.

Нагадаємо, що під час саміту НАТО в Бухаресті у квітні 2008 року Україні та Грузії відмовили у приєднанні до Плану дій щодо членства в Альянсі. Цьому рішенню, за даними журналістів, значною мірою сприяла позиція Ангели Меркель. Це рішення мало довгострокові наслідки для безпеки України.

Уже через кілька місяців після саміту Москва розпочала військові дії проти Грузії, а згодом — підготувалася до вторгнення в Україну. Цей хронологічний зв’язок підкреслює важливість аналізу зовнішньої політики Німеччини.

Раніше повідомлялося, що Ангела Меркель заявила, що Польща та країни Балтії несуть відповідальність за погіршення відносин між Євросоюзом і Росією, що, зрештою, призвело до повномасштабної війни проти України. Її заяви викликали неоднозначну реакцію, але вони свідчать про певне бачення причин конфлікту.

Ми раніше інформували, що Меркель пов’язала вторгнення Путіна до України з COVID-19. Це твердження, хоч і незвичайне, вказує на спроби пошуку непрямих причин війни.