Проєкт, детально описаний у книзі “Провал – розслідування історії політики Німеччини щодо Росії” та висвітлений виданням The Telegraph, мав на меті передачу німецького військового досвіду російській армії. Очікувалося, що ці вісім полігонів будуть оснащені найсучаснішим обладнанням, включаючи лазерні гармати, системи для симуляції бойових дій, інтерактивні лекційні зали та передові електронні сенсори. Усе це мало бути побудовано за зразком успішного німецького тренувального центру, розташованого неподалік Магдебурга.

Керувала цим масштабним проєктом оборонна компанія Rheinmetall, яка мала забезпечити постачання необхідного обладнання. Автори книги підкреслюють, що німецький уряд демонстрував надзвичайну відкритість до співпраці з Росією, незважаючи на зростаючу агресивність Кремля. Навіть генерал у відставці Йозеф Нібекер, який на той час обіймав посаду військового радника Герхарда Шредера, зазначив, що німецька політична директива полягала в тому, щоб активно підтримувати будь-які прояви бажання Росії до співпраці та втілювати їх на практиці.

Цікаво, що у 2011 році тодішній міністр оборони Німеччини Томас де Мезьєр публічно висловив у Москві: “Ми зацікавлені в сучасній, добре керованій російській армії з точки зору політики безпеки”. Це свідчить про двояке ставлення до російської військової потужності з боку Німеччини.

Проєкт згорнули лише після анексії Криму

Лише після того, як Росія незаконно анексувала Крим у 2014 році, стало очевидно, що Москва не прагне мирного партнерства, а активно готується до подальших агресивних дій. Саме тоді плани щодо створення спільних військових тренувальних центрів були фактично зупинені.

Згодом сам Томас де Мезьєр визнав, що мав серйозні сумніви щодо цього проєкту, але відчував значний тиск з боку політичних кіл, військових та промислових лобістів. Журналісти, які провели розслідування, зазначають, що ці викриття кидають тінь на публічні заяви Ангели Меркель, яка стверджувала, що саме країни Східної Європи утримувалися від діалогу з Путіним.

Меркель перекладає провину – що відомо

У нещодавньому інтерв’ю угорському виданню Par­ti­zan колишня канцлерка висловила думку, що її рішення відкласти переговори з Путіним у 2021 році, під тиском Польщі та країн Балтії, опосередковано сприяло подальшій агресії Росії. Меркель пояснила, що відчувала, ніби Путін більше не сприймає Мінські угоди серйозно, тому вона прагнула створити новий формат прямих переговорів з ним на рівні Європейського Союзу.

Вас також можуть зацікавити новини: