Забезпечення Рівних Прав: Закон України та Можливості

Метою Закону України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» (зі змінами та доповненнями) є досягнення паритетного становища жінок і чоловіків у всіх сферах життєдіяльності суспільства. Це досягається шляхом правового забезпечення рівних прав та можливостей, ліквідації дискримінації за ознакою статі та застосування спеціальних тимчасових заходів, спрямованих на усунення дисбалансу між можливостями жінок і чоловіків реалізовувати рівні права, надані їм Конституцією і законами України. Даний закон відіграє ключову роль у формуванні справедливого суспільства, де кожен має рівні можливості для самореалізації.

Норми статей 17-19 цього Закону забезпечують дотримання прав та можливостей у працевлаштуванні, просуванні по роботі, підвищенні кваліфікації та перепідготовці. Це означає, що як жінки, так і чоловіки мають рівні шанси на успішну кар’єру та професійне зростання. Роботодавці зобов’язані створювати умови, які сприяють цьому.

Обов’язки Роботодавця щодо Забезпечення Рівних Прав

На роботодавця покладено ряд важливих обов’язків, що спрямовані на реалізацію принципу гендерної рівності:

• Створювати умови праці, які дозволяли б жінкам і чоловікам здійснювати трудову діяльність на рівній основі. Це включає забезпечення безпечних та комфортних умов праці для всіх працівників.
• Забезпечувати жінкам і чоловікам можливість суміщати трудову діяльність із сімейними обов’язками. Роботодавці повинні враховувати потреби працівників, пов’язані з сімейним життям, наприклад, гнучкий графік роботи або можливість працювати віддалено.
• Здійснювати рівну оплату праці жінок і чоловіків при однаковій кваліфікації та однакових умовах праці. Це є одним з ключових аспектів боротьби з гендерною дискримінацією в оплаті праці.
• Вживати заходів щодо створення безпечних для життя і здоров’я умов праці. Роботодавці зобов’язані забезпечувати безпеку на робочому місці та вживати заходів для запобігання травматизму.
• Вживати заходів щодо унеможливлення та захисту від випадків сексуальних домагань та інших проявів насильства за ознакою статі. Це передбачає створення безпечного та поважного робочого середовища, де кожен працівник почувається захищеним.

Закон чітко визначає заборони та обмеження, спрямовані на захист від дискримінації. Наприклад, забороняється в оголошеннях (рекламі) про вакансії пропонувати роботу лише за ознаками однієї статі, за винятком специфічної роботи, яка може виконуватися виключно особами певної статі. Також заборонено висувати різні вимоги, даючи перевагу одній із статей, вимагати від осіб, які влаштовуються на роботу, інформацію, яка може бути використана для дискримінації.

У разі колективно-договірного регулювання соціально-трудових відносин до генеральної угоди, галузевих (міжгалузевих) і територіальних угод, колективних договорів включаються положення, що забезпечують рівні права та можливості жінок і чоловіків. Це забезпечує комплексну реалізацію принципу гендерної рівності на всіх рівнях соціально-трудових відносин.

Статтею 24 Закону передбачено відповідальність за порушення вимог законодавства. Для осіб, винних у порушенні вимог законодавства про забезпечення рівних можливостей жінок і чоловіків, встановлено цивільну, адміністративну та кримінальну відповідальність згідно із законом. Це забезпечує механізм притягнення до відповідальності тих, хто порушує права та можливості жінок і чоловіків.