Дубівська ОТГ
Захист України: Патріоти з Дубівської громади стали на оборону
З ранку четверга триває повномасштабна агресія Росії проти України. Запеклі бої точаться на сході, півночі, півдні країни та в околицях Києва. Українські військові героїчно дають відсіч окупантам.
В кожній області України формується територіальна оборона, бійці якої готуються давати відсіч ворогу. До пунктів збору Дубівської селищної ради за повістками прибувають свідомі патріоти, які готові захищати Україну, свій народ і рідний дім від загарбників. Захист України – це святий обов’язок кожного.
Сьогодні до пункту збору Дубівської селищної ради за повісткою з військкомату прийшов 55-річний Юрій Мадар, мешканець Дубового. Незважаючи на вік та інвалідність, він виявив готовність добровольцем вступити до війська. Захист України – це його свідомий вибір.
– Я не можу стояти осторонь, коли в країні війна. У мене є дружина, донька та онуки, тому я готовий взяти зброю до рук і дати відсіч агресору, – говорить Юрій Михайлович. Він вважає, що захист України – це справа честі.
35-річний Денис Рарич з Дубового також виявив бажання стати на захист України. Хоча він і не служив раніше в армії, але вірить, що кожен чоловік повинен стояти на захисті Батьківщини.
– З перших днів російського нападу на Україну я вирішив, що повинен обороняти країну. Після оголошення про приведення ядерної зброї в бойову готовність, я остаточно вирішив, що настав мій час захищати Батьківщину, – розповідає Денис. Захист України для нього – це питання життя і смерті.
Мешканець Калин, Іван Грежинець, також добровільно записався до лав захисників. Крім того, за повістками до пункту збору прибули вимушені переселенці: 31-річний Олексій Токаренко і двоє тридцятирічних чоловіків – В’ячеслав Булатний та Сергій Войновський. Їхній внесок у захист України неоціненний.
В лавах Збройних Сил України та територіальної оборони вже несуть службу чоловіки з Дубівської громади – Іван Калинич (1991 р. н.), Василь Мотринець (1974 р.н.), Петро Баршай (1966 р.н.), Іван Бережник (1997 р.н.) Захист України – це їхній щоденний подвиг.
та Віталій Рішко (1977 р.н), який з родиною змушений був переїхати до Дубового через бойові дії. Він також став на захист України.
Ми пишаємося кожним, хто став на захист України! Слава Україні!


