Рік тому загинув наш земляк, захисник України, Терновський Денис Миколайович. Ця трагічна подія стала роковою, але пам’ять про його мужність та самовідданість назавжди залишиться в наших серцях. Денис Миколайович віддав своє життя, захищаючи рідну землю, виявляючи неабияку силу духу та відданість своїй країні. Його подвиг є прикладом для всіх нас.

З перших днів повномасштабного вторгнення Денис Миколайович активно займався волонтерською діяльністю. Він безстрашно доставляв життєво важливу гуманітарну допомогу в гарячі точки, підтримуючи тих, хто цього найбільше потребував. Попри серйозні проблеми зі здоров’ям, зокрема хворобу серця, його бажання стати на захист України було незламним. 13 червня 2024 року його мобілізували до лав Збройних Сил України. Після проходження військового вишколу, Денис Миколайович виконував обов’язки зв’язківця, несучи службу на передовій.

На жаль, доля розпорядилася жорстоко. 3 вересня 2024 року, під час підступного обстрілу Полтавського військового інституту зв’язку російськими терористами, захисник отримав тяжкі поранення. 5 вересня 2024 року його серце перестало битися. Ця втрата стала невимовною для його родини та для всіх, хто знав Дениса Миколайовича.

Денис Миколайович запам’ятався як надзвичайно добра, відповідальна та мужня людина. Він завжди був готовий прийти на допомогу, підтримати словом і ділом. Його світла пам’ять назавжди залишиться в серцях його родини: дружини, доньки та двох сестер. Вони завжди будуть жити у його спогадах та в серцях тих, хто його любив.

Сьогодні ми схиляємо голови перед вічною пам’яттю Терновського Дениса Миколайовича. Ми висловлюємо щиру вдячність за його героїчний подвиг, незламну мужність і глибоку любов до України. Його жертва не буде забута.

Вічна пам’ять Герою!