Минає рік, як Україна втратила одного зі своїх відважних синів – Олексія Олександровича Ткаленка. Він віддав своє життя, мужньо захищаючи нашу землю від російських загарбників, і навіки залишиться в наших серцях як приклад незламності та відданості. Життя Олексія Ткаленка – це історія про справжній патріотизм і самопожертву.

Олексій був воїном, який сміливо йшов у бій, безстрашно стояв на захисті Батьківщини, вірячи у власні сили та непохитну підтримку побратимів. Його самовідданість і мужність були взірцем для всіх, хто пліч-о-пліч з ним боровся за свободу України. Його приклад надихав багатьох, хто бачив його відвагу та рішучість.

10 жовтня 2024 року під час виконання бойового завдання поблизу міста Новогродівка Покровського району на Донеччині Олексій отримав смертельне поранення. Його жертовність є нагадуванням про високу ціну, яку Україна платить за свою незалежність, і про героїзм тих, хто стоїть на передовій. Ця трагічна подія стала ще одним болючим свідченням жорстокості війни та злочинів агресора.

Схиляємо голови у глибокій скорботі та вічній пам’яті про Олексія Олександровича Ткаленка. Його ім’я навіки вписане в історію України. Пам’ять про таких героїв, як Олексій Ткаленко, як і героїчна оборона України, є незламною. Ми завжди пам’ятатимемо його подвиг.