Минає рік з дня, коли в боях за Україну трагічно загинув наш земляк, житель селища Рокитне – Анатолій Дудик. 🕯️

Він був молодим чоловіком, йому виповнилося лише 24 роки. Анатолій був втіленням сили, цілеспрямованості та мужності. Він був не лише спортсменом, а й справжнім борцем, відомим під позивним «Січень». Не вагаючись, Анатолій добровільно приєднався до лав захисників Батьківщини, ставши на її захист у найважчий час. Його боротьба не обмежувалася спортивним килимом; він відважно бився за свободу та незалежність України на передовій.

27 лютого 2024 року, виконуючи надзвичайно важливе бойове завдання на Донеччині, Анатолій Дудик загинув, віддавши своє життя за майбутнє країни. Його героїчний вчинок назавжди залишиться в пам’яті земляків та всіх, хто його знав.

Вшановуючи пам’ять про Анатолія, ми згадуємо його відвагу, патріотизм та самовідданість. Його приклад надихає нас бути сильними та єдиними перед обличчям ворога. Ми висловлюємо глибоку вдячність за його подвиг і низько схиляємо голови перед світлою пам’яттю Героя. Він віддав найцінніше – своє життя – заради нашої свободи.

Сьогодні, через рік після трагічної загибелі, ми знову згадуємо Анатолія, його життя, його внесок у боротьбу за Україну. Його ім’я назавжди вписане в історію нашого краю, як символ мужності та незламності. Ми пам’ятаємо, ми сумуємо, ми дякуємо.

Вічна пам’ять і слава Герою! Дякуємо за подвиг!