Минає три роки з того дня, як Великомостівська громада втратила Захисника, Героя, людину з великим серцем — Ігоря Веснія.

Ігор народився 27 липня 1979 року в селі Боянець. Він пройшов шлях працьовитого, чесного, принципового чоловіка: навчався у Боянецькій школі, згодом — у Великих Мостах. У 2001 році закінчив Дублянський аграрний університет, отримавши фах інженера-механіка. Доповнив свої знання економічними курсами.

Працював у Головному управлінні Державної податкової служби у Львівській області. Був депутатом Боянецької сільської ради, очолював газовий комітет, завдяки якому в рідне село провели газ. Усе життя — поруч з людьми, для людей, з добром і щирістю в серці.

У 2000 році створив сім’ю. У 2012 на світ з’явилася донечка Марта — його гордість і любов.

Ігор був патріотом не на словах, а в дії. З 2015 по 2017 рік він воював на Сході як учасник АТО. А коли в лютому 2022-го розпочалося повномасштабне вторгнення, не вагаючись, знову став до лав Захисників України.

Захисник служив у складі інспекторів прикордонної служби «Станиця Луганська» Луганського прикордонного загону імені Героя України полковника Євгенія Пікуса. Брав участь у найзапекліших боях. 16 квітня 2022 року він загинув поблизу населеного пункту Нове на Донеччині.

Його тіло довго не вдавалося повернути — тільки 4 жовтня було ідентифіковано під час розкопок братських могил…

Посмертно старшого солдата Ігоря Веснія нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня — за героїзм, самопожертву, вірність присязі та українському народові.

Дорогий Герою, ти залишив по собі не тільки біль і сльози — ти залишив світло, яке не згасає.
Світло любові, добра і жертовності.

Герої не вмирають — вони залишаються жити в наших серцях.

Вічна пам’ять тобі, Ігоре. Дякуємо за Україну.