🕯️ Минає три роки з того трагічного дня, коли наш земляк, мужній воїн Віталій Стасько, віддав своє життя, захищаючи мирне небо та щасливе майбутнє України. Ця дата завжди нагадуватиме нам про неоціненну жертву та незламний дух українських захисників, які стоять на сторожі нашої свободи. Пам’ять про Віталія Стаська, як і про всіх полеглих героїв, навічно закарбується в історії нашої країни.Віталій Миколайович Стасько народився 7 травня 1988 року в затишному місті Зіньків, що на Полтавщині. З самого дитинства він вирізнявся надзвичайною працьовитістю та відповідальністю, рисами, які супроводжували його протягом усього життя. Після закінчення Зіньківської школи №2, він обрав шлях професійного розвитку, здобувши спеціальність налагоджувальника технічного обладнання у Полтавському професійно-технічному училищі №10. Свої знання та навички Віталій застосовував у рідному місті, працюючи на благо своєї громади. Його життя було прикладом сумлінного ставлення до праці та відданості своїй малій батьківщині.🛡️ У доленосному 2020 році, коли загроза для країни ставала все більш очевидною, Віталій Миколайович Стасько свідомо обрав шлях захисника, вступивши до лав Збройних Сил України. Це рішення стало яскравим свідченням його патріотизму та готовності стати на захист своєї землі. З перших днів повномасштабного вторгнення, яке розпочалося 24 лютого 2022 року, Віталій мужньо та незламно став на захист рідної землі. Він брав участь у найгарячіших точках, не шкодуючи сил і здоров’я, боронив нашу свободу, спокій і територіальну цілісність. Його відданість військовому обов’язку та готовність йти до кінця заради України надихала побратимів і викликала глибоку повагу.Серце Віталія билося з єдиною метою: забезпечити мир у кожній українській оселі, захистити безпеку своїх рідних, близьких та кожного співвітчизника. Він мріяв про світле майбутнє для своєї донечки, для всіх дітей України, про мирне небо без сирен і вибухів. Щоб ці мрії стали реальністю, Віталій віддав найцінніше, що мав – власне життя. Його жертовність дозволила багатьом з нас жити вільно і спокійно, пам’ятаючи ціну цієї свободи. Це не просто смерть, це подвиг, який навіки вписаний у літопис української боротьби.Він залишив по собі незгасну світлу пам’ять у серцях тих, хто його безмежно любив і цінував. Його мати Ганна Василівна, дружина Лілія Віталіївна та маленька донечка Анастасія досі відчувають його любов, підтримку та незриму присутність у своєму житті. Для них він назавжди залишиться улюбленим сином, чоловіком і батьком, чия самовідданість стала прикладом справжньої мужності. Місцева громада Зінькова також вшановує свого героя, розуміючи, що саме завдяки таким людям Україна вистоює.Відвага, незламна відданість і безмежна любов Віталія Стаська до України назавжди залишаться прикладом для всіх нас. Його ім’я стане символом непереможності духу українського народу, символом жертовності заради найвищих ідеалів. Ми пам’ятаємо його подвиг, шануємо його пам’ять і продовжуємо боротьбу, за яку він віддав своє життя. Вічна пам’ять і світла шана нашому Герою Віталію Стаську, чий подвиг ніколи не буде забутий!