Минає час, але біль втрати ніколи не згасає, особливо коли мова йде про тих, хто віддав своє життя за Україну. Сьогодні ми вшановуємо річницю загибелі відважного Захисника України Миколи Коробчука – ім’я, яке назавжди вписане в історію нашої боротьби за свободу. Пам’ять про Героя Миколу Коробчука залишається живою в серцях рідних, близьких та всієї української нації.

Микола народився 10 травня 1996 року в селі Бочаниця, що на Рівненщині. Його шлях до героїзму розпочався зі звичайного життя українського хлопця. Після закінчення Бочаницького ліцею він здобув професію водія-механіка у Клеванському професійному ліцеї, що свідчить про його практичний та працьовитий характер. Микола працював водієм на різних підприємствах, включаючи ТДВ «Рівнехолод» та хлібзавод «Рум’янець», а згодом – у службі таксі Opti. Ці роки сформували його як відповідальну та надійну людину.

Дружина Героя, Наталія, згадує, що Микола Коробчук ніколи не мріяв про військову кар’єру і не мав армійського досвіду. Проте, коли надійшла повістка, він без вагань пішов до ТЦК. Це було рішення справжнього патріота, який усвідомлював свій обов’язок перед країною. «Він говорив, що не збирається ховатися, що готовий стати на захист», – розповідає Наталія. У серпні 2023 року Микола вирушив на навчання, готуючись до найважливішої місії у своєму житті. Його відданість побратимам була безмежною: «Микола був відданий своїм побратимам, готовий був іти на все заради них, і вони також готові були стояти за нього». Така взаємопідтримка є основою непереможності українського війська.

Микола Коробчук завжди вирізнявся добротою, життєрадісністю та веселим характером. Він ніколи не залишав оточуючих у біді, завжди приходив на допомогу, прагнув підтримати та розрадити рідних. Навіть у найскладніші моменти він не впадав у відчай, намагаючись підтримати тих, хто поруч. «Микола старався мене заспокоїти. Навіть, коли починала плакати, сварився, щоб не думала про погане. Хлопці постійно його підтримували, а він говорив, що піде з ними до кінця», – продовжує Наталія, відзначаючи його незламний дух. Після його загибелі побратими Миколи продовжують підтримувати його родину, що є свідченням тісного зв’язку, який виник між ними на фронті. Пам’ять про цього відважного захисника продовжує жити.

На жаль, 28-річний солдат Микола Коробчук трагічно загинув 6 липня 2024 року. Це сталося під час виконання бойового завдання на Луганському напрямку – одному з найгарячіших ділянок фронту. Смерть Миколи стала величезною втратою для його родини, друзів та всієї України. Ми пам’ятаємо його жертовність і мужність. Цей день нагадує нам про ціну, яку ми платимо за мир та незалежність. Герої не вмирають, поки живе пам’ять про них, поки ми згадуємо їхні імена та подвиги. Вічна слава Герою Миколі Коробчуку! Ми пам’ятаємо і продовжуємо боротьбу за вільну Україну, щоб його жертва не була марною. Його ім’я навічно залишиться символом незламності та мужності українського народу.