Минув ще один рік відтоді, як Україна втратила свого відважного Захисника — Сапожніка Миколу Вікторовича. Ця дата нагадує нам про високу ціну, яку платить наша держава за свободу, і про подвиг тих, хто віддав своє життя за мирне майбутнє. Микола Вікторович — один із таких Героїв, чия пам’ять назавжди закарбується в наших серцях. Його самовідданість є символом незламності духу та глибокої любові до Батьківщини. У цей день пам’яті рідні, працівники виконавчого комітету та жителі громади зібралися разом, щоб віддати шану Герою. Зібралися, щоб вшанувати пам’ять Сапожніка Миколи Вікторовича, який став прикладом мужності та відваги. На цій зустрічі панувала атмосфера скорботи та глибокої поваги. У тиші та скорботі пролунала хвилина мовчання, до підніжжя пам’ятного місця лягли квіти, а в серцях присутніх — вдячність і біль. Ці квіти — лише маленький символ нашої глибокої вдячності за його жертовність. Микола Вікторович віддав найдорожче — своє життя — за право кожного з нас жити під мирним небом у вільній країні. Його мужність і самопожертва назавжди залишаться прикладом справжньої любові до Батьківщини. Його життя, хоч і обірвалося занадто рано, стало свідченням його незламної волі та відданості Україні. Ми пам’ятаємо. Ми вдячні. Ми не забудемо. Ми ніколи не забудемо подвиг Сапожніка Миколи Вікторовича, який став щитом для нас усіх. Вічна пам’ять і слава Герою. 🇺🇦