Пам’ять про Вадима Куницького: історія нескореного Героя

14 вересня минула третя річниця з дня загибелі Героя України, військовослужбовця Вадима Куницького, який віддав життя, захищаючи свою Батьківщину. Вадиму назавжди – 30 років. Його ім’я навічно вписане в історію боротьби за волю України.

Життєвий шлях Вадима Куницького – це приклад відданості, незламної мужності та справжнього патріотизму. Він віддав найдорожче – власне життя – за свободу та незалежність України, за мирне майбутнє для кожного з нас. Його жертовність є невичерпним джерелом натхнення для наступних поколінь.

Куницький Вадим Петрович народився 14 квітня 1992 року в селі Древині. У 2009 році він успішно закінчив загальноосвітню школу №2 смт Іваничі. Ще зі шкільних років Вадим виявляв неабиякі здібності, стаючи переможцем різноманітних конкурсів, спортивних змагань та олімпіад. Він також активно відвідував гуртки районного Будинку дитячої та юнацької творчості, розвиваючи свої таланти.

Після завершення школи Вадим Куницький вступив до Національного педагогічного університету імені Михайла Драгоманова, де здобув повну вищу освіту за спеціальністю “Математика”. Згодом він також отримав другу вищу освіту за спеціальністю «Освітні вимірювання», що свідчить про його прагнення до постійного самовдосконалення.

З 2013 по 2017 рік Вадим Петрович працював вчителем математики у СЗШ №35 м. Києва. З 2017 року він викладав інформатику у спеціалізованій школі №254 міста Києва. Колектив Святошинських освітян з гордістю згадує Вадима Петровича як висококваліфікованого вчителя, щиру та відкриту людину, справжню душу колективу. Навіть під час повномасштабної війни, яку розв’язала росія, Вадим Петрович залишався на своєму посту: був активним волонтером, допомагав з облаштуванням укриттів, цілодобово чергував у приміщенні навчального закладу та проводив онлайн-уроки з учнями, демонструючи надзвичайну стійкість та відданість своїй справі.

17 липня 2022 року Вадим був мобілізований на військову службу. Протягом чотирьох тижнів він проходив навчання у Великій Британії, здобуваючи нові навички для захисту Батьківщини. Після повернення в Україну Вадим став бійцем 46-ї окремої десантно-штурмової бригади, отримавши позивний «Математик».

14 вересня 2022 року, під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Сухий Ставок Бериславського району Херсонської області, солдат Куницький Вадим Петрович загинув смертю хоробрих. Його життя обірвалося внаслідок артилерійського та мінометного обстрілу з боку противника. Він мужньо захищав волю та незалежність України до останнього подиху.

20 вересня 2022 року з Героєм попрощалися у Києві, де він жив і працював, а наступного дня його поховали у рідному селі Древині. У загиблого Героя залишились його люблячі мама, тато, двоє братів, дружина та 5-річна донечка, яким він присвятив своє життя.

За мужність, патріотизм та високу громадянську позицію Вадим Петрович Куницький посмертно нагороджений медаллю «Честь. Слава. Держава» (від 02.12.2022 р.) та Указом Президента України від 30 травня 2023 року – орденом «За мужність» ІІІ ступеня. Ці відзнаки є лише малою частиною тієї шани, яку ми висловлюємо йому.

Заупокійну панахиду відслужив священник Свято-Дмитріївської церкви с. Древині Отець Віталій.

Староста Мишівського старостинського округу Надія Стежко та голова громадської організації «Герої не вмирають» Софія Дармофал висловили слова глибокої скорботи та співчуття рідним Героя. Вони запевнили, що пам’ять про Вадима Куницького назавжди залишиться в серцях усіх, хто його знав і цінував.

Вшанували світлу пам’ять Героя молитвою його рідні, близькі, односельчани та друзі. Присутні поклали квіти до могили загиблого Захисника України, віддаючи шану його подвигу.

Ми схиляємо голови у скорботі та безмежній вдячності. Пам’ять про подвиг Вадима Куницького житиме в серцях усіх, хто цінує мир та свободу. Наш священний обов’язок – берегти цю пам’ять, передавати її наступним поколінням, щоб подвиг Героїв ніколи не був забутий.

Щирі співчуття родині та близьким загиблого Героя.

Важко усвідомлювати, що найкращі сини та доньки України йдуть у небесне військо… Але пам’ять про наших Героїв назавжди залишиться в серцях їхніх рідних, побратимів, усієї громади та країни. Їхній подвиг надихає нас і надалі боротися за вільну Україну.

ВІЧНА ПАМ’ЯТЬ!

ЦАРСТВО НЕБЕСНЕ!

СЛАВА ГЕРОЮ!

« повернутися