Три роки тому у нашу громаду прийшло непоправне горе – чорна звістка про трагічну загибель у горнилі війни земляка, жителя Вільшанки, який мужньо боронив Україну від ворога, Сергія Канавського.

СЕРГІЙ ОЛЕКСАНДРОВИЧ КАНАВСЬКИЙ народився 22 липня 1982 року у селі Бейзимівка в дружній працьовитій родині. Згодом родина оселилась у Вільшанці.

Закінчив Вільшанську загальноосвітню школу, потім Житомирський деревообробний технікум. Працював за фахом. Сергій мав «золоті руки», напевно, у кожному селі Вільшанської громади знайдуться родини, яким він виготовив якісні та сучасні меблі на замовлення.

Сергій Олександрович був одруженим, спільно з дружиною Анастасією виховували 9-річну доньку Надійку. Мав спокійну вдачу, був добрим, скромним, розсудливим, цілеспрямованим. Мріяв побудувати великий будинок з дерева. Мріяв про сина. Мріяв про велику пасіку, адже захоплювався бджільництвом. Проте мріям молодого чоловіка не судилось здійснитись…

24 лютого 2022 року, зрозумівши, що в країні розпочалась повномасштабна війна, Сергій, не чекаючи повістки чи виклику, добровільно став до лав захисників Батьківщини. На посаді старшого стрільця у складі в/ч А4226 захищав від навали клятих рашистів північні кордони України, пізніше – її південні рубежі.

13 липня 2022 року Сергій Канавський отримав травми, несумісні з життям, в результаті артилерійсько-мінометного удару супротивника на бойовій позиції поблизу населеного пункту Григорівка Каховського району Херсонської області.

Без найдорожчої людини залишились дружина, донька, батьки, сестра…

21 липня 2022 року Сергія поховано на кладовищі у рідному селі.

Ми глибоко співчуваємо родині загиблого, його побратимам та усім, хто знав Сергія. Розділяємо біль утрати, сумуємо разом з родиною. Віримо: Україна переможе та буде гідна цієї, найвищої, жертви.

Вічна пам’ять і слава Захиснику України!

« повернутися