8 квітня на площі Героїв Майдану в місті Шумськ відбулася мирна акція на підтримку військовополонених і зниклих безвісти. Захід розпочався хвилиною мовчання – вшануванням пам’яті захисників, які повернулися додому на щиті. Цей захід став важливим вираженням солідарності та надії для родин, які чекають своїх близьких.

Учасники акції, серед яких були рідні військовослужбовців, що перебувають у полоні або вважаються зниклими безвісти, а також небайдужі мешканці громади, зібралися разом, щоб висловити свою підтримку та солідарність. Вони тримали в руках світлини своїх рідних, державні прапори та плакати із закликами, які стали символом їхнього болю та надії. Ці образи об’єднали серця багатьох українських родин, що переживають подібні втрати та очікування. Метою акції було привернути увагу до проблеми військовополонених та зниклих безвісти, а також нагадати суспільству про їхній героїзм.

Священнослужителі виступили перед присутніми зі словами підтримки, наголошуючи на важливості єдності та молитви в цей складний час. Міський голова Вадим Боярський також долучився до заходу, висловивши свою солідарність із родинами захисників: «Ми хочемо, щоб ви знали – ми разом з вами. Ваш біль – наш біль, ваша надія – і наша надія. Ми всі чекаємо будь-якої позитивної вісточки про повернення наших Героїв», – зазначив він. Його слова стали важливим вираженням підтримки та співчуття громади.

Організаторка акції, дружина військовослужбовця пані Оксана, поділилася своїми особистими переживаннями: «Кожен із нас має свою історію, кожного з нас болить по-різному, але у нас спільний біль». Вона наголосила на важливості проведення таких заходів для нагадування суспільству про військовополонених та зниклих безвісти, а також для надання відчуття підтримки тим, хто щодня чекає звістки про своїх рідних. Її слова підкреслили необхідність постійної уваги до цієї проблеми. Акція стала свідченням незламності духу та віри в краще майбутнє.

Завершилася акція мирною ходою вулицями Шумська. З плакатами, портретами та незламною вірою в повернення близьких, родичі пройшли містом, демонструючи єдність та надію. Ця хода стала символом непохитної віри у звільнення полонених та повернення зниклих безвісти до своїх домівок.

« повернутися