МИРНА АКЦІЯ ПАМ’ЯТІ У КОДИМІ. ЖИТТЯ В НЕВІДОМОСТІ, ЯКА ВИПРОБУЄ НА МІЦНІСТЬ.

Цей біль неможливо описати словами, адже лише байдужа людина залишиться осторонь такого глибокого страждання. Родини зниклих безвісти щодня живуть між надією і відчаєм, не маючи ані могил, ані відповідей. Вони шукають правди та дій, викрикуючи до світу своє головне запитання: «Де вони?». Адже людина не може просто зникнути без свідків, без сліду, без жодної зачіпки.

2 серпня 2025 року на Алеї Пам’яті в Кодимі відбулася мирна акція, організована родинами тих, хто зник безвісти. Вони живуть у невизначеності, яка прирівнюється до життя між двома світами, постійно балансуючи між надією та болем.

На Алеї зібралися матері, дружини, діти, брати, сестри та друзі зниклих. Вони тримали в руках портрети своїх рідних – тих, хто не повернувся, але кого ніколи не забудуть. Їхні імена не викарбувані на граніті, але назавжди закарбовані в серцях. Кожне обличчя на фотографії – це не просто рядок у статистиці, а живий біль і нескінченні пошуки.

Учасники акції висловили свій біль та вимоги за допомогою потужних лозунгів: «Невідомість вбиває. Але поки є 1% віри, буде 99% шансів», «Поверніть нам сенс життя», «Безвісти зниклі – не значить забуті», «Вони стояли за нас. Тепер наш час стояти за них!» Це крик душі, заклик до світу, який має бачити страждання українців. Відсутність реакції на цю проблему робить нас мовчазними співучасниками, що може торкнутися кожного.

Місцеві жителі, представники влади та небайдужі громадяни долучилися до акції, щоб висловити свою солідарність та підтримку родинам, що живуть у підвішеному стані. Автомобілі, проїжджаючи повз, сигналили на знак підтримки, посилюючи цей колективний голос.

Нехай кожна зникла людина буде знайдена, а кожна сім’я отримає відповіді. Нехай пам’ять про них стане силою, яка сколихне світ задля підтримки України у її справедливій боротьбі. Кодимщина висловлює свою єдність.

«Ми не здаємося – ми діємо! Зниклі – не мовчазні. Ми – їхній голос». Ця віра, це прагнення повернути близьких та отримати правду не згасає. Вони не опускають руки, не змиряються з тишею, яка руйнує життя.

Слава Україні! Героям слава!