Митрополит Андрей Шептицький: Духовний лідер та оборонець України

29 липня Україна відзначає 160-ту річницю від дня народження видатного діяча – Митрополита Андрея Шептицького (1865-1944). Ця подія має державне значення, підкреслюючи його неоціненний внесок в історію та формування української нації. Шептицький, що очолював Українську греко-католицьку церкву понад чотири десятиліття, був не лише духовним провідником, а й відданим меценатом, просвітником та невтомним захисником прав людини й національної ідентичності.

Його діяльність розгорталася на тлі бурхливих історичних подій, охоплюючи періоди Першої та Другої світових воєн, а також часи правління різних політичних режимів – Австро-Угорщини, Західноукраїнської Народної Республіки, Польщі, нацистської Німеччини та Радянського Союзу. Митрополит Андрей Шептицький залишив глибокий слід у розвитку української національної свідомості, культури та освіти. Він заснував численні освітні заклади, активно підтримував молодіжні організації, сприяв розквіту українського мистецтва та науки, що є свідченням його всебічної турботи про майбутнє нації.

Однією з ключових реформ митрополита стало впровадження живої української мови у богослужіння. Цей крок наблизивши Церкву до простих вірян, зміцнив національну ідентичність та сприяв духовному єднанню народу.

У міжвоєнний період Шептицький активно розбудовував церковну інфраструктуру, заснувавши Львівську греко-католицьку богословську академію. Цей заклад став провідним центром богословської науки та підготовки кваліфікованого духовенства, що мало велике значення для подальшого розвитку Церкви.

Під час Другої світової війни Митрополит Андрей Шептицький рішуче виступав проти нацистської ідеології та засуджував переслідування євреїв. У своєму емоційному посланні «Не убий!» (1942) він закликав до захисту людського життя та гідності. За його безпосередньої згоди та сприяння, євреї знаходили притулок у монастирях, рятуючи своє життя від нацистських переслідувань.

Митрополит Андрей Шептицький відіграв ключову роль у розвитку освіти та культури в Україні. Він активно підтримував українських митців, надаючи стипендії для навчання за кордоном, та ініціював відкриття українських шкіл. Його підтримка громадських організацій, таких як «Просвіта», «Рідна школа» та «Сільський господар», сприяла поширенню національної освіти та культури серед широких верств населення.

Усвідомлюючи важливість практичної допомоги суспільству, Шептицький активно діяв поза межами церковної сфери. Благодійність і меценатство були невід’ємною частиною його місії. Він спрямовував свою діяльність на допомогу сиротам і вдовам, підтримку медичних та освітніх закладів, розвиток культури і мистецтва. Митрополит також впроваджував ідею створення національного банку, сприяв екологічним ініціативам, зокрема, створенню перших національних заповідників. Його інвестиції в нафтову галузь Галичини свідчили про розуміння стратегічного значення регіональної економіки.

Його внесок у збереження та розвиток української культури є неоціненним, а діяльність стала міцним фундаментом для подальшого культурного відродження України. Шептицький володів щонайменше десятьма мовами, що дозволяло йому ефективно комунікувати з різними спільнотами та вести міжнародне листування. Він вів перемовини з Голівудом про створення художнього фільму про Голодомор, будучи одним із перших, хто не боявся говорити про цю трагедію на весь світ.

На похорон Митрополита Андрея прийшли тисячі людей, навіть незважаючи на радянську окупацію Львова. Це свідчить про глибоку повагу та любов народу до свого духовного провідника. Митрополит Андрей Шептицький – це унікальна постать в історії України, діяч, що невтомно працював задля блага суспільства. Його ідеї та вчинки, спрямовані на підтримку культури, освіти та національного самовизначення, й досі надихають українців берегти, плекати та відстоювати свою духовну та культурну спадщину.