-
+
-
+
-
+
-
+
-
+
-
+
-
+
-
+
-
+
-
+
-
+
-
+
-
+
-
+
-
+
-
+
-
+
-
+
-
+
-
+
-
+
-
+
-
+
Новини Самбірська Отг
Михайло Тиховський “на щиті” повернувся додому У скорботі сьогодні Самбірська …
🕯️Михайло Тиховський “на щиті” повернувся додому
У скорботі сьогодні Самбірська громада зустріла свого земляка-Героя – загиблого захисника України – Михайла Тиховського. На площі Пам’яті молитвою вшанували його. Згодом кортеж із тілом воїна вирушив до залу органної та камерної музики. Тут відбулося прощання та чин похорону.
Михайло Тиховський народився 17 квітня 1979 року у Самборі, закінчив середню школу № 3 (зараз гімназія № 3 імені Володимира Юричка).
Професійну освіту здобув у Дрогобицькому механіко-технологічному коледжі. Протягом останніх 18 років Михайло Тиховський проживав у Польщі. Там отримав громадянство і займався виготовленням меблів.
І з початком повномасштабного вторгнення Росії в Україну Михайло думки про Батьківщину не полишали його. До того ж на війну вирушив його рідний брат.
І хоч Михайло ніколи не служив армії, прийняв рішення вирушити на захист України, адже завжди вважав себе вірним сином своєї держави, завжди переживав за свій народ .
У 2023 році він з’явився до військкомату та після отримання дозволу, долучився до лав Збройних Сил України. Пройшов відповідне навчання, а згодом сержант Михайло Тиховський у складі 148-ої окремої артилерійської бригади став на захист наших східних кордонів від російського агресора. Він був головним сержантом взводу та командиром гармати артилерійського взводу.
Михайло брав участь у найгарячіших боях на Запорізькому напрямку. Пройшов бої за Роботине, Оріхове, Токмак, Малу Токмачку та інші. Згодом, у грудні 2023 року, у складі цієї ж 148-ої бригади вирушив на Донеччину. Там воював на Мар’їнському та Курахівському напрямках.
Там і загинув. Це сталося 31 жовтня у бою неподалік населеного пункту Дальнє Покровського району. Михайло отримав смертельне поранення внаслідок ворожої атаки.
За час служби за успішне виконання завдань у бою Михайло був нагороджений почесною відзнакою Головнокомандувача ЗСУ “Золотим хрестом”. Командування бригади подало його на нагородження ще однією відзнакою, та отримати її при житті вже не судилося.
Рідні, друзі та побратими Героя згадують його як людину з твердими принципами, доброго та чесного, відповідального та справедливого чоловіка, на якого завжди можна було покластися.
Поховали воїна з усіма почестями на міському кладовищі на Меморіалі Героям України.
За короткий час Михайло Тиховський втратив матір, сестру, а минулого року помер його батько. У Героя залишився рідний брат та троє дітей, двоє з яких ще неповнолітні.
🕯️Вічна пам’ять, слава і шана Герою!