На території України мешкає 38 видів мишоподібних гризунів, які становлять значну загрозу для сільського господарства. Ці дрібні створіння, розміром 7-12 см, відрізняються високою плодючістю та здатні швидко розмножуватися, заселяючи величезні території – до 1 мільйона гектарів за 5-6 місяців. За сприятливих умов, мишоподібні гризуни завдають колосальної шкоди посівам, лісам і навіть людським оселям. Окрім економічної шкоди, вони є небезпечними переносниками небезпечних хвороб, таких як чума, холера та туляремія.

Мишоподібні гризуни поділяються на дві основні групи: полівки та миші. Полівки переважно живляться рослинною масою, завдаючи шкоди сходам зернових та багаторічних трав протягом усього року. Миші ж надають перевагу насінню рослин, але особливу небезпеку становлять для зерносховищ та посівів зернових культур під час достигання врожаю. Обидві групи відзначаються надзвичайною плодючістю, приносячи численні приплоди протягом року.

Життєвий простір гризунів можна умовно розділити на місця резервації та місця активного розселення. Місцями резервації є лісосмуги, узбіччя доріг, неродючі землі біля полів та скирти, де гризуни переживають несприятливі періоди, особливо після збору врожаю. Натомість, місця розселення – це території, куди гризуни мігрують у пошуках їжі та сприятливих умов для розмноження. Посіви озимих культур та багаторічні трави є ідеальними місцями для проживання мишоподібних протягом вегетаційного періоду.

Всі мишоподібні гризуни риють нори, створюючи в них гнізда для захисту від негоди, хижаків та вирощування потомства. Глибина гнізд варіюється від 5 до 35 см. Наявність гнізд легко визначити за ходами – норами. Одна колонія може об’єднувати десятки пар гризунів, живучи в близько розташованих норах. Колонії полівок легко розрізнити за щільністю розташування нір. Активно використовувані нори добре розчищені, з новими насипами ґрунту навколо та залишками їжі.

Репродуктивна здатність мишоподібних гризунів вражає: термін вагітності у полівки – 18-20 днів, а в приплоді в середньому 4-6 (до 12) малят. Молодняк стає самостійним та статевозрілим вже за 12-15 днів, розпочинаючи цикл розмноження. За сприятливих умов, одна самка може приносити потомство щомісяця, що призводить до появи близько сотні особин від однієї пари за рік.

Шкода, яку завдають гризуни сільськогосподарським культурам, є надзвичайною. Вони пошкоджують зернові протягом усього року. Миші викопують висіяне насіння, пошкоджують молоді стебла та листки. Особливо небезпечні вони під час дозрівання зернових, підгризаючи стебла та вилущуючи зерно. Втрати врожаю можуть сягати 50% за високої чисельності гризунів. Восени та взимку полівки завдають великої шкоди багаторічним травам, пошкоджуючи кореневу систему, стебла та листки. У садах вони підгризають кору молодих дерев, що часто призводить до їх загибелі.

На розмноження гризунів впливають наявність корму та погодні умови: тепла осінь, сніжна зима та весняні заморозки. Коливання чисельності гризунів обумовлені їх біологічними особливостями. Миші чутливі до холоду та вологи, масово гинучи від осінніх дощів, сильних морозів або крижаної кірки на полях. Птахи та хижаки також відіграють роль у регуляції їх популяції, особливо в місцях резервації.

Оцінка заселеності сільськогосподарських угідь гризунами проводиться шляхом підрахунку жилих колоній і нір на гектар. Це робиться за допомогою маршрутних обліків або на спеціально виділених ділянках. Важливо враховувати не лише загальну кількість нір, а й кількість жилих, щоб зрозуміти реальну популяцію шкідників.

Для зниження чисельності мишоподібних гризунів застосовуються комплексні агротехнічні та винищувальні заходи. До них належать:

• Своєчасне та повне збирання врожаю з видаленням соломи з поля.
• Боротьба з бур’янами на неугіддях, де гризуни знаходять прихисток.
• Глибока зяблева оранка восени, що руйнує нори, гнізда та кормову базу гризунів.
• Знищення гризунів у місцях резервації для запобігання їх розселенню.
• Використання родентицидів (хімічних або біологічних), зернові принади яких закладаються безпосередньо в нори, щоб уникнути поїдання птахами та тваринами.

При виявленні значної кількості жилих колоній на посівах зернових або багаторічних травах, необхідно застосовувати зернові принади, надаючи перевагу хімічним методам боротьби, а потім біологічним. Вибір родентицидів має здійснюватися згідно з затвердженим переліком дозволених препаратів в Україні. Важливо пам’ятати, що для досягнення стабільного ефекту може знадобитися кілька обробок, оскільки гризуни здатні до повторного заселення угідь.

Михайло ЛЕВИЦЬКИЙ, державний фітосанітарний інспектор
ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області