Чергова мирна акція підтримки зниклих безвісти та полонених відбулася у центрі селища. Голова Старосинявського осередку ГО «Обʼєднання матерів і дружин Захисників України» Хмельницької області Тетяна Романенко розпочала захід,  звернулася до родин безвісти зниклих зі словами підтримки, розповіла про мету та завдання мирної акції родин зниклих безвісти та полонених.

Під час вільного мікрофону у  своєму виступі настоятель храму Преображення Господнього в селищі Стара Синява УГКЦ Мирон Лушней висловив слова підтримки родинам, і всі присутні  спільно зачитали молитву.

Звернулася до учасників акції сестра військового-прикордонника Олега Ковалевського, котрий загинув у перший день війни, – Ольга Ковалевська, чоловік котрої морпіх, захищає Україну в даний час.

Родини, котрі взяли участь в мирній акції, висловили думки: «Ми виходимо не зі злості. А з любові. Не з гучних слів – а з тиші, що болить. Це – не просто акція. Це – молитва очей, які щодня виглядають своїх. Це – біль сердець, які не чують «я живий». Це -тиша, в якій уже не залишилось сліз.

Наші рідні зникли. Хтось у полоні. Хтось – без вісті. Але вони є. Вони існують у кожному стуці нашого серця. І ми не дозволимо світові звикнути до їх відсутності. Ми виходимо, щоб сказати: «Ми чекаємо. Кожного. Без винятку. Ми не живемо –  ми виживаємо між «можливо» і «ще не знаємо». Наші діти ростуть без обіймів. Наші матері засинають з іменами на вустах. Наші чоловіки, брати, сини – досі там. І ми тут – для них. Прийди. Помовчи з нами. Нехай нас побачать. Нехай нас почують. Бо поки ми чекаємо – вони існують. Бо любов – не зникає безвісти.»

 

За матеріалами акції