Сьогодні ми схиляємо голови у глибокій скорботі, вшановуючи світлу пам’ять загиблого воїна Сергія Васильовича Марусюка, який народився у 1977 році. Його життя трагічно обірвала жорстока війна, але пам’ять про його подвиг та самопожертву назавжди залишиться у серцях українців. Сергій Марусюк, солдат 67-ої окремої механізованої бригади, уособлював собою відвагу та незламність українського народу. Він був родом з Рожища, міста, яке пишається своїми героями, що стали на захист Вітчизни.Трагічна звістка про його загибель прийшла з населеного пункту Терни Краматорського району Донецької області. Саме там, 30 червня 2024 року, під час виконання бойового завдання, ворожа куля обірвала життя цієї щирої, працьовитої та відданої людини. Сергій Марусюк вірив у Перемогу України і до останнього подиху боровся за кожен клаптик рідної землі, демонструючи справжній приклад незламності духу. Його внесок у боротьбу за свободу та незалежність нашої держави є неоціненним.Війна, розпочата агресором, продовжує забирати найкращих синів і доньок України. Кожен загиблий воїн, як Сергій Марусюк, — це глибока рана на серці нації. Ворог може забрати життя, але він ніколи не зможе знищити світлу пам’ять про Героїв, які віддали своє життя за наше майбутнє, за мирне небо над головами наших дітей, за суверенну Україну. Пам’ять про Сергія Марусюка – це не просто спогад про загиблого, це живе свідчення безмірної мужності та жертовності.Ми, українці, ніколи не забудемо тих, хто поклав своє життя на вівтар свободи. Справжні герої України, такі як Сергій Марусюк, стали символом незламності та національної гідності. Їхні імена викарбувані золотими літерами в історії нашої держави. Наш обов’язок — пам’ятати їх, продовжувати боротьбу, за яку вони віддали найдорожче, і будувати сильну, незалежну Україну, про яку вони мріяли.У цей день, день річниці смерті Сергія Марусюка, ми закликаємо кожного згадати нашого земляка добрим словом, щирою молитвою та хвилиною скорботного мовчання. Його подвиг є постійним нагадуванням про високу ціну свободи та відповідальність, яка лежить на кожному з нас. Нехай його душа спочиває з миром.Герої не вмирають! Вони живуть у нашій пам’яті, у наших серцях, у кожній перемозі, яку ми здобуваємо. Їхня самопожертва є фундаментом для майбутнього вільної та незалежної України. Слава Україні! Героям Слава!