Реєстр збитків: Історія створення та важливість для України

Реєстр збитків, заподіяних агресією Російської Федерації проти України («Реєстр») є наріжним каменем міжнародного компенсаційного механізму. Його основна мета – забезпечити відповідальність держави-агресора за шкоду, завдану внаслідок війни проти України. Цей механізм є критично важливим для відновлення справедливості та надання допомоги постраждалим.

Ідея створення Реєстру зародилася на міжнародному рівні, що стало результатом ухвалення Генеральною Асамблеєю Організації Об’єднаних Націй Резолюції A/RES/ES-11/5 від 14 листопада 2022 року. Резолюція «Сприяння здійсненню правового захисту ізабезпечення відшкодування шкоди у зв’язку з агресією проти України» рекомендувала державам-членам ООН спільно з Україною створити міжнародний реєстр збитків. Його призначення – фіксація доказів та інформації про заяви щодо збитків, втрат або шкоди, завданих фізичним та юридичним особам, а також державі Україна внаслідок міжнародно-протиправних дій Російської Федерації. Реєстр також покликаний сприяти та координувати збір доказів для подальшого відшкодування збитків.

12 травня 2023 року Комітет Міністрів Ради Європи ухвалив РезолюціюCM/Res(2023)3 про встановлення Розширеної часткової угоди про Реєстрзбитків, завданих агресією Російської Федерації проти України, що стало ключовим кроком у створенні Реєстру.

Реєстр створено як платформу для міжурядового співробітництва в рамках Ради Європи. Його поява стала можливою завдяки активній позиції Уряду України та підтримці міжнародної спільноти, що підкреслює важливість міжнародної співпраці у вирішенні наслідків війни.

8 листопада 2023 року Верховна Рада України ухвалила Закон, яким Україна офіційно приєдналася до Часткової розширеної угоди. Це засвідчує прагнення України до активної участі в міжнародних зусиллях з відшкодування збитків.

Членство в Реєстрі відкрите як для держав-членів Ради Європи, так і для інших держав. На сьогоднішній день до Реєстру приєдналися 43 держави та Європейський Союз. Загалом, Реєстр налічує 41 Учасника та 3 Асоційованих члени, що демонструє широкий міжнародний інтерес та підтримку.

Реєстр прагне до глобального членства, тому будь-яка держава, яка підтримала Резолюцію Генеральної Асамблеї ООН A/RES/ES-11/5 від 14 листопада 2022 року, може приєднатися до нього як Учасник або Асоційований член, повідомивши про свій намір Генерального секретаря Ради Європи. Інші держави можуть приєднатися за умови схвалення їхнього приєднання Конференцією Учасників.

Реєстр слугує для документального обліку доказів та інформації, що стосуються заяв про відшкодування збитків, втрат чи шкоди, завданих з 24 лютого 2022 року на території України в межах її міжнародно-визнаних кордонів, включаючи її територіальні води. Він враховує інтереси фізичних і юридичних осіб, а також держави Україна, включаючи її регіональні та місцеві органи влади, державні чи підконтрольні установи. Це охоплює збитки, спричинені міжнародно-протиправними діями Російської Федерації.

Заяви, що відповідають вимогам Статуту та правил, вносяться до Реєстру для подальшого розгляду та оцінки компенсаційною комісією, яку ще належить створити. Україна разом з партнерами активно розробляє компенсаційний механізм, який розглядатиме подані заяви по суті та прийматиме рішення про розмір належної компенсації в кожному конкретному випадку.

Реєстр має наступну структуру: Конференція Учасників, Рада та Виконавчий директор. Ці три компоненти забезпечують ефективну роботу та управління Реєстром.

Конференція Учасників («Конференція») є найвищим керівним органом Реєстру, відповідальним за виконання його мандату. У Конференції представлені всі Учасники та Асоційовані члени. Конференція затверджує правила, бюджет та здійснює нагляд за діяльністю Реєстру.

Рада несе загальну відповідальність за функціонування Реєстру. До її складу входять сім експертів у галузі міжнародного права, збитків, обліку та оцінки втрат. Рада розробляє правила та положення, які затверджуються Конференцією, та впроваджує їх. Крім того, Рада приймає рішення про прийнятність заяв, що подаються до Реєстру.

Виконавчий директор Реєстру здійснює нагляд та адміністрування Секретаріату Реєстру. Основними функціями є організація подання, обробки та направлення заяв на розгляд Раді. Виконавчий директор також підтримує зв’язок з національними та міжнародними органами, включаючи Уряд України, з питань роботи Реєстру.

Штаб-квартира Реєстру знаходиться в м. Гаага (Нідерланди), що забезпечує зручний доступ до міжнародних організацій та експертів.

У 2024 році Реєстр відкрив допоміжний офіс у Києві, що сприяє підвищенню обізнаності різних зацікавлених сторін в Україні про мандат та задачі Реєстру. Цей офіс активно взаємодіє з регіональними та місцевими органами влади, організаціями громадянського суспільства, бізнесом та широкою громадськістю.

Восени 2024 року Реєстр запустив Координаційну платформу для співпраці з громадянським суспільством. Її мета – консолідація зусиль з інформування постраждалих про Реєстр та підтримки заявників правозахисною спільнотою. Це сприяє забезпеченню прозорості та ефективності процесу подання заяв.

Реєстр дотримується підходу, орієнтованого на постраждалих, що підкреслює важливість задоволення їхніх потреб та захисту прав. Їхні голоси враховуються в процесі збору заяв про відшкодування збитків, забезпечуючи справедливий та інклюзивний підхід.

Керуючись Ризькими принципами, Реєстр приділяє особливу увагу найбільш вразливим категоріям постраждалих, таким як жінки та діти. Це підкреслює його зобов’язання щодо справедливості, що виходить за рамки ведення обліку і передбачає активну підтримку тих, хто найбільше постраждав від війни.

Основними документами Реєстру є: Статут Реєстру; Правила подання, обробки та внесення Заяв; Категорії Заяв, які можуть бути внесені до Реєстру; затверджені Реєстром форми та правила подання окремих категорій заяв; Принципи захисту персональних даних у роботі Реєстру; та Правила залучення Представників. Ці документи забезпечують чіткий процес та прозорість роботи Реєстру.

Зазначені вище, а також інші документи можна знайти на вебсайті Реєстру:

https://rd4u.coe.int/uk/documents. Тут розміщена вся необхідна інформація для заявників та зацікавлених сторін.

Реєстром затверджено перелік з 45 категорій заяв, які можуть бути внесені до Реєстру. Вони охоплюють заяви фізичних осіб (група А), держави Україна (група В) та юридичних осіб (група С). Це дозволяє врахувати різноманітність потреб постраждалих.

Категорії заяв можуть змінюватися та/або уточнюватися, що забезпечує гнучкість та адаптивність Реєстру до поточних потреб.

Для фізичних осіб затверджено наступні категорії заяв:

A1 Заяви, пов’язані з вимушеним переміщенням

A1.1 Вимушене внутрішнє переміщення

A1.2 Вимушене переміщення за межі України

A2 Заяви, пов’язані з порушенням особистої недоторканності

A2.1 Смерть близького члена сім’ї

A2.2 Зникнення безвісти близького члена сім’ї

A2.3 Серйозні тілесні ушкодження

A2.4 Сексуальне насильство

A2.5 Катування, нелюдські або такі, що принижують гідність, види поводження чи покарання

A2.6 Позбавлення свободи

A2.7 Примусова праця або служба

A2.8 Насильницьке переміщення або депортація дітей

A2.9 Насильницьке переміщення або депортація дорослих

A2.10    Інші    порушення   міжнародного   права    прав    людини, міжнародного гуманітарного права або законів і звичаїв війни

A3 Заяви, пов’язані з втратою майна, доходу або засобів до існування

A3.1 Пошкодження або знищення житлового нерухомого майна A3.2 Пошкодження або знищення нежитлового нерухомого майна A3.3 Втрата житла або місця проживання

A3.4 Втрата оплачуваної роботи

A3.5 Втрата приватного підприємництва

A3.6 Втрата доступу або контролю над нерухомим майном на тимчасово окупованих територіях

A3.7 Інші економічні втрати

A4 Втрата доступу до державних послуг A4.1 Втрата доступу до медичної допомоги A4.2 Втрата доступу до освіти

Для держави Україна (включаючи регіональні і місцеві органи влади, а також юридичні особи та установи, які перебувають у власності або під контролем України) передбачено такі категорії заяв:

B1 Пошкодження або знищення майна

B1.1 Пошкодження або знищення критичної інфраструктури

B1.2 Пошкодження або знищення не критичної інфраструктури B1.3 Пошкодження або знищення житлового нерухомого майна – житлових приміщень

B1.4 Пошкодження або знищення житлового нерухомого майна –

місць загального користування

B1.5 Пошкодження або знищення громадських будівель та споруд

B1.6 Інші втрати майна

B2 Втрата історичної, культурної та релігійної спадщини

B2.1 Пошкодження або знищення об’єктів чи будівель, які належать до культурних цінностей

B2.2 Втрата об’єктів культурних цінностей

B3 Шкода навколишньому середовищу та природним ресурсам

B3.1 Екологічна шкода

B3.2 Виснаження або шкода природним ресурсам

B4 Державні гуманітарні витрати на підтримку постраждалого населення в Україні

B5 Розмінування та очищення від нерозірваних боєприпасів

Нарешті, для юридичних осіб (крім тих, хто входить до категорії В), передбачено такі категорії заяв:

C1 Пошкодження або знищення майна

C1.1 Пошкодження або знищення критичної інфраструктури

C1.2 Пошкодження або знищення не критичної інфраструктури C1.3 Пошкодження або знищення житлового нерухомого майна – житлових приміщень

C1.4 Пошкодження або знищення житлового нерухомого майна –

місць загального користування

C1.5 Пошкодження або знищення нежитлового нерухомого майна (не пов’язане зі збитками для бізнесу)

C2 Втрата історичної, культурної та релігійної спадщини C2.1 Пошкодження або знищення об’єктів чи будівель C2.2 Втрата об’єктів культурних цінностей

C3 Збитки бізнесу та інші економічні втрати

C3.1 Пошкодження, знищення або втрата активів

C3.2 Втрата контролю над майном на тимчасово окупованих територіях

C3.3 Переміщення (евакуація) бізнесу

C3.4 Інші економічні втрати

C4 Гуманітарні видатки

Правила подання заяв у кожній конкретній категорії та відповідні вимоги до доказової бази затверджуються окремо у вигляді форм заяв для кожної категорії. Це забезпечує чіткий процес для заявників.

Протягом 2024 року Рада Реєстру прийняла форми та правила по всіх категоріях заяв, які можна буде подати до Реєстру. Більша частина з них вже затверджена Конференцією Учасників, а остання група з прийнятих Радою форм і правил планується до затвердження Конференцією у першій половині 2025 року. Це свідчить про постійний розвиток та вдосконалення роботи Реєстру.

Зі схваленими Реєстром формами та правилами подання заяв можна ознайомитися на вебсайті Реєстру: https://rd4u.coe.int/uk/documents.

Заяви до Реєстру подаються виключно через вебпортал Дія, що робить процес максимально зручним та доступним для громадян. Це відповідає сучасним стандартам цифрової взаємодії.

Наразі в Дії відкрито технічну можливість для подання заяв до Реєстру у двох категоріях:

Ÿ у категорії А3.1 – пошкодження або знищення житлового нерухомого майна фізичних осіб (з 2 квітня 2024 р.) та

Ÿ у категорії А2.1 – смерть близького члена сім’ї (з 16 січня 2025 р.).

Заяви в категорії A3.1 можуть бути подані фізичними особами або від імені фізичних осіб, які є власниками житлової нерухомості на території України в межах її міжнародно-визнаних кордонів, включаючи її територіальні води, яку було пошкоджено або знищено 24 лютого 2022 року або після цієї дати, міжнародно-протиправними діями Російської Федерації в Україні або проти України.

Заяви в категорії А3.1 стосуються вартості знищеного майна або ремонту пошкодженого. Заяви щодо інших втрат, пов’язаних з житловою нерухомістю, мають бути подані в інших категоріях.

Щодо кожного об’єкта нерухомого майна слід подати окрему заяву. Якщо майно перебуває в спільній власності, то кожен співвласник подає окрему заяву щодо своєї частки.

Заяви можна подавати також щодо майна, яке знаходиться на тимчасово окупованій території України чи в зоні активних бойових дій. Це враховує реальну ситуацію та потреби постраждалих.

Заявник повинен надати інформацію та докази на підтримку заяви в категорії А3.1, зокрема: інформацію про особу заявника; докази щодо пошкодженого або знищеного майна та права власності на нього, в т.ч. інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно в Україні (ДРРП), якщо вона є в ДРРП, а також інформацію про співвласників (якщо вони є); інформацію щодо подання заяви до Реєстру пошкодженого та знищеного майна в Україні, якщо таку заяву було подано; інформацію про те, як саме майно було пошкоджено або знищено; та орієнтовну суму вимоги заяви та суму будь-якої експертної оцінки збитків. Це дозволяє Реєстру отримати повну інформацію та прийняти обґрунтоване рішення.

Під час подання заяви через вебпортал Дія, деяка інформація для заяви буде взята з різних існуючих електронних джерел, що спрощує процес.

На вебсайті Реєстру також можна знайти відповіді на поширені питання, пов’язані із категорією заяв А3.1. Це допомагає заявникам зрозуміти процес та отримати необхідну допомогу.

Категорія А2.1 призначена для заяв, пов’язаних із душевним болем та стражданнями, спричиненими смертю близького члена сім’ї на території України в межах її міжнародно-визнаних кордонів, включаючи її територіальні води, 24 лютого 2022 року або після цієї дати, завданою міжнародно- протиправними діями Російської Федерації в Україні або проти неї. Ця категорія також включає заяви про смерть, яка настала за межами території України, але безпосередньо пов’язана з подією, що сталася на території України.

Заяви, пов’язані з матеріальними наслідками смерті близького члена сім’ї, включаючи втрату доходу або підтримки від такого члена сім’ї, подаються в інших відповідних категоріях. Це дозволяє врахувати різні аспекти збитків.

Заява може бути подана близьким членом сім’ї померлої особи або іншим членом сім’ї, який має законний інтерес в її поданні, або від імені таких членів сім’ї. Це забезпечує гнучкість у поданні заяв.

Інші члени сім’ї померлої особи, які не є близькими, повинні довести законний інтерес у поданні заяви, а саме – наявність близьких стосунків та елементів залежності, які відрізняються від звичайної спорідненості з померлою особою. Це забезпечує справедливий підхід до розгляду заяв.

Якщо в померлої особи є декілька родичів, які бажають подати заяву за категорією А2.1, кожен з них повинен подати свою окрему заяву. Це дозволяє кожному члену сім’ї висловити свої втрати.

Заявник повинен надати інформацію та докази на підтримку заяви в категорії А2.1, зокрема: інформацію про померлого члена сім’ї (ідентифікаційні дані, дату та місце смерті, інформацію про реєстрацію смерті тощо); інформацію та докази щодо спорідненості заявника з померлим членом сім’ї (в тому числі, де це застосовано, докази цивільного партнерства або близьких стосунків та елементів залежності, що відрізняються від звичайної спорідненості з померлим); опис та докази події, яка спричинила смерть; та інформацію про провадження в судових та правоохоронних органах (за наявності) тощо. Це допомагає Реєстру отримати повну картину подій.

Під час подання заяви деяка інформація буде взята з різних існуючих електронних джерел, зокрема з Державного реєстру актів цивільного стану громадян, що спрощує процес.

На вебсайті Реєстру містяться відповіді на поширені питання, пов’язані із категорією заяв А2.1. Це допомагає заявникам отримати необхідну інформацію.

Станом на 12 лютого 2025 року до Реєстру подано понад 15 тисяч заяв у зазначених вище двох категоріях. Це демонструє великий попит на механізм відшкодування збитків.

Найближчим часом планується відкриття технічної можливості для подання й інших категорій заяв, що розширить можливості для постраждалих. Це підкреслює постійне прагнення Реєстру до покращення.

Для того, щоб заяву було внесено до Реєстру, вона повинна відповідати трьом критеріям прийнятності, що містяться в Статуті Реєстру. Так, заяви мають бути подані стосовно збитків, втрат чи шкоди, які були завдані: (і) 24

лютого 2022 року або пізніше; (іі) на території України в її міжнародно- визнаних кордонах, включаючи територіальні води; (ііі) міжнародно- протиправними діями Російської Федерації в Україні або проти України. Ці критерії забезпечують чіткість та прозорість процесу.

Як зазначалося вище, подання заяв здійснюється заявниками виключно через вебпортал Дія, що забезпечує спрощений та доступний спосіб подання заяв до Реєстру. Це підкреслює прагнення Реєстру до цифрової доступності. У майбутньому заяви від фізичних осіб можна буде подати також через центри надання адміністративних послуг.

Жодної плати за подання заяви до Реєстру не стягується та не передбачається в майбутньому. Це робить механізм доступним для всіх.

Більш детальні інструкції та роз’яснення про те, як подати заяву до Реєстру, можна знайти на веб-сайті Реєстру: https://rd4u.coe.int/uk/claims-and-process.

Прийнятні заяви вносяться до Реєстру. Так, у грудні 2024 року Реєстр прийняв перші рішенняпро внесення заяв до Реєстру, що є важливим кроком у забезпеченні справедливості у зв’язку з агресією Російської Федерації проти України. Це свідчить про перехід від теорії до практики.

Прийняті рішення стосуються 832 заяв щодо пошкодження або знищення житлового нерухомого майна (категорія заяв А3.1). Одна група заяв, внесених до Реєстру, стосується будинків і квартир в місті Бахмут; інша група включає заяви з різних населених пунктів по всій Україні. Це демонструє конкретні результати роботи Реєстру.

Як зазначалося, робота Реєстру, включаючи його цифрову платформу з усіма даними про заяви та докази, що містяться в ньому, є першою складовою майбутнього міжнародного компенсаційного механізму, який буде створено окремим міжнародним інструментом у співпраці з Україною. Це відкриває шлях до більш масштабного відшкодування збитків.

Точна форма майбутнього компенсаційного механізму підлягає визначенню, але вона може включати комісію з розгляду заяв і компенсаційний фонд, уповноважені розглядати заяви та виносити рішення та/або виплачувати компенсацію за збитки, втрати чи шкоду, спричинені міжнародно- протиправними діями Російської Федерації в Україні або проти України. Це дозволить забезпечити більш комплексне відшкодування збитків.

Реєстр через свого Виконавчого Директора та за підтримки свого Секретаріату бере участь та сприяє, в разі потреби, роботі, спрямованій на створення такого компенсаційного механізму, та вживає необхідних заходів для підготовки передачі Реєстру до компенсаційного механізму відповідно до цього Статуту. Це підкреслює роль Реєстру у створенні більш широкої системи.

На сьогодні відбулося чотири підготовчі зустрічі щодо міжнародного інструменту зі створення компенсаційної комісії для України, остання з яких – з 28 по 30 січня 2025 року в Гаазі, на якій взяли участь представники понад 50 держав. Це свідчить про велику міжнародну підтримку та активну роботу над створенням компенсаційного механізму.

Ця зустріч ознаменувала завершення підготовчої роботи над документом про створення компенсаційної комісії і тепер процес переходить до формальних переговорів у форматі багатостороннього Міжурядового комітету з переговорів (МКП), який очолять Нідерланди та Україна за підтримки Реєстру. Це відкриває новий етап у процесі створення компенсаційної комісії.

Запрошення до участі в переговорах буде надіслано 94 державам, які підтримали Резолюцію Генеральної Асамблеї ООН A/RES/ES-11/5 від 14 листопада 2022 року, а також Європейському Союзу. Проєкт міжнародного договору про створення компенсаційної комісії буде поширений для його обговорення під час першого раунду переговорів у рамках МКП.

Рада Європи готова відігравати ключову роль у створенні компенсаційної комісії, саме тому на Раду Європи було покладено завдання розробити пропозицію щодо проєкту Мандату для конвенції Ради Європи, яка буде відкритою до приєднання. Це підкреслює важливу роль Ради Європи у цьому процесі.

Створення компенсаційної комісії отримало широку міжнародну підтримку. Обговорення та висновки 4-ї підготовчої зустрічі є важливим кроком на шляху до формальних переговорів, спрямованих на створення надійного механізму для розгляду заяв про відшкодування шкоди, спричиненої агресією Російської Федерації проти України. Цей значний поступ підкреслює непохитну відданість міжнародної спільноти зусиллям щодо притягнення винних до відповідальності та забезпечення відшкодування збитків Україні. Це є свідченням єдності міжнародної спільноти у підтримці України.

Вебсайт Реєстру: https://rd4u.coe.int/uk/. Тут можна знайти всю необхідну інформацію про роботу Реєстру.

Вебсайт Дії: https://diia.gov.ua/services/categories/gromadyanam/reparatsii-mizhnarodnyi-reiestr-zbytkiv. Тут можна подати заяву до Реєстру та отримати необхідну допомогу.