В Україні триває воєнний стан та загальна мобілізація. Призову на службу підлягають усі військовозобов’язані чоловіки віком від 25 до 60 років, які визнані придатними за станом здоров’я та не мають відстрочки чи бронювання.

У цьому матеріалі зібрані відповіді на поширені запитання щодо мобілізації: кого призивають у першу чергу, як вручають повістки, хто має право на відстрочку або бронювання, як їх оформити, та які категорії чоловіків можуть виїжджати за кордон.

Хто має право на відстрочку від мобілізації

Законодавство України передбачає низку категорій громадян, які можуть отримати відстрочку від мобілізації. До них належать:

• особи з інвалідністю;

• громадяни, визнані непридатними до військової служби за станом здоров’я;

• багатодітні батьки;

• одинокі матері та батьки;

• опікуни та піклувальники;

• родичі загиблих військовослужбовців;

• особи, звільнені з полону;

• студенти, які навчаються у вишах за денною або дуальною формою;

• працівники стратегічно важливих підприємств, а також окремі категорії державних службовців, суддів, науковців та педагогів.

Відстрочка від мобілізації для студентів і викладачів

Під час мобілізації в особливий період певні категорії студентів та працівників сфери освіти не підлягають призову на військову службу. До них належать:

• студенти професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою та здобувають рівень освіти вищий за вже отриманий. Це відповідає послідовності, визначеній у ч. 2 ст. 10 Закону України «Про освіту»;

• наукові та науково-педагогічні працівники закладів вищої та фахової передвищої освіти, наукових установ та організацій, які мають науковий ступінь;

• педагогічні працівники закладів загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та фахової передвищої освіти — за умови, що вони працюють за основним місцем роботи щонайменше на 0,75 ставки.

Як і коли отримати відстрочку від мобілізації в Україні

Відстрочку від мобілізації можна оформити будь-коли, закон не встановлює часових обмежень для подання заяви до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП). Ключове правило: звертатися із заявою потрібно до початку проходження служби, тобто до відправки на збірний пункт або зарахування до списків військової частини. Адже після цього людина набуває статусу військовослужбовця.

Якщо військовозобов’язаний отримав повістку для проходження військово-лікарської комісії (ВЛК) чи уточнення особистих даних, адвокати радять одразу подавати заяву на відстрочку.

Форма заяви визначена постановою Кабміну №560. До документа потрібно додати підтвердження права на відстрочку — довідки, свідоцтва або інші офіційні папери. Подання розглядає комісія при ТЦК та СП, яка має ухвалити рішення протягом семи днів. Можливі два варіанти:

• надання відстрочки та видача відповідної довідки;

• відмова з письмовим обґрунтуванням, яке можна оскаржити в суді.

За потреби комісія надсилає запити до відповідних установ для підтвердження обставин, що надають право на відстрочку. В такому разі рішення ухвалюється наступного дня після отримання відповідей. Залежно від ухваленого рішення, видається довідка про надання відстрочки або обґрунтована письмова відмова, яка може бути оскаржена в судовому порядку. На час розгляду комісія ТЦК та СП не направляє військовозобов’язаного на військово-лікарську комісію (ВЛК) і відповідно не може призвати на військову службу.

Окремий порядок стосується чоловіків, яких забронювали підприємства чи організації. Після отримання витягу з наказу про бронювання, працівник має стати на спеціальний облік у ТЦК та СП. Лише після цього він офіційно звільняється від призову.

Мобілізація після 50 років: кого забирають та куди відправляють служити

Згідно з чинним законодавством України, у правилах військового обліку та мобілізації немає винятків для чоловіків віком від 50 до 60 років. Такі особи також підлягають мобілізації на загальних умовах у разі визнання військово-лікарською комісією (ВЛК) їх придатними до військової служби та відсутності підстав для отримання відстрочки.

Таким чином, усі військовозобов’язані чоловіки від 25 до 60 років можуть бути мобілізовані, якщо вони визнані придатними за станом здоров’я.

Кого мобілізують у першу чергу

У територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП) діють внутрішні розпорядження та мобілізаційні завдання від Генштабу ЗСУ, які визначають кількість людей для доукомплектування армії, рекомендований вік мобілізованих та військово-облікові спеціальності. Ці документи є службовою інформацією і недоступні для громадськості.

На практиці чоловіків віком 55+ мобілізують значно рідше, ніж молодших. Якщо їх призвати, то переважно на посади у підрозділах забезпечення (логісти, водії). Однак мобілізація чоловіка 50+ на бойову посаду також не суперечить закону. Юристи підкреслюють: якщо військовозобов’язаний має бойовий досвід чи дефіцитну військову спеціальність (інженер, медик, ремонтник техніки), шанси на мобілізацію після 50 років зростають.

До якого віку можуть призвати чоловіків

Рядові, сержанти та офіцери молодшої і старшої ланки підлягають мобілізації до 60 років. Тобто у 59 років чоловіка ще можуть призвати, а після 60 — вже ні. Для вищого офіцерського складу (генералів) граничний вік вищий — 65 років.

Бронювання працівників: хто може отримати відстрочку

Бронювання військовозобов’язаних працівників і посадових осіб необхідне для забезпечення безперервної роботи органів влади, місцевого самоврядування, а також підприємств і установ стратегічного значення в період мобілізації. Посадові особи органів державної влади та місцевого самоврядування не підлягають мобілізації протягом усього періоду мобілізації.

Працівники підприємств, критично важливих для економіки та забезпечення життєдіяльності населення, або тих, що виробляють товари для ЗСУ, отримують бронь лише на період шість місяців. Після цього терміну працівники підлягають повторному бронюванню.

Перелік об’єктів критичної інфраструктури визначено постановою Кабміну №1109. Порядок бронювання регулюється постановою Кабінету міністрів №76. З 2026 року зміняться правила бронювання: підприємства зможуть бронювати працівників за умови середньої зарплати від 21,6 тис. гривень.

Хто може виїжджати за кордон під час війни в Україні

Заброньовані працівники мають право виїзду за кордон з метою відрядження, пред’явивши витяг з наказу Мінекономіки про бронювання та наказ підприємства про відрядження.

Для чоловіків передпенсійного віку 50+ діє заборона на виїзд за кордон, окрім випадків наявності інвалідності або трьох і більше неповнолітніх дітей.

Нещодавно дозволили виїзд за кордон чоловікам віком від 18 до 22 років включно за наявності паспорта та військово-облікового документа. Норма не поширюється на осіб, які займають певні посади в органах державної влади, державних органах та органах місцевого самоврядування, — вони можуть виїжджати лише у службове відрядження.

Як вручається повістка в Україні

Повістка — це документ, що вручається військовозобов’язаному або резервісту для явки до ТЦК та СП. Правильно оформлена повістка має відповідати вимогам статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку» та постанови Кабміну №560. Її можуть вручати особисто або надсилати поштою.

У повістці обов’язково зазначаються:

• прізвище, ім’я та по батькові і дата народження громадянина;

• найменування ТЦК та СП, що видав повістку;

• мета виклику (для взяття на військовий облік, для проходження ВЛК, для уточнення облікових даних, для призову на військову службу);

• місце, день і час явки;

• підпис посадової особи, яка видала повістку;

• реєстраційний номер повістки;

• роз’яснення про наслідки неявки та обов’язок повідомити про причини неявки.

Яка відповідальність за ігнорування повістки

За ігнорування повістки передбачена відповідальність. Перша і друга неявки за повісткою для уточнення даних — це адміністративний штраф. За третю неявку можлива кримінальна відповідальність.