«Це одна з найвидатніших пам’яток XII століття. Вона була князівською церквою, усипальницею Мономаховичів. Історичні свідчення вказують, що саме тут або поряд був похований син Володимира Мономаха – Юрій Долгорукий», – зазначив Остапенко.

Чому це важливо

Юрій Долгорукий, якого вважають засновником Москви, у 1150-х роках був київським князем. Його поховання в Києві символічно суперечить імперським російським наративам – адже пов’язує «початок Москви» саме з українською землею. Знахідка поховання Юрія Долгорукого в Києві підкреслює історичний зв’язок між Україною та початком Москви, спростовуючи імперські міфи. Важливість знаходження місця поховання Юрія Долгорукого полягає у підтвердженні українського коріння історії Москви.

У 1990-х роках московська влада навіть намагалася отримати контроль над цією частиною Лаври.

«Було звернення від московської мерії з проханням передати територію храму Росії. Звісно, воно було відхилене», – додав Остапенко.

Церква Спаса на Берестові (фото: Віталій Носач, РБК-Україна)

Що відомо про пошуки

Храм неодноразово досліджували археологи. У ХХ столітті вони активно шукали могилу Юрія Долгорукого, однак поки що безрезультатно. Наразі знайдено понад 700 поховань – здебільшого місцевих жителів. Утім, значна частина території досі не досліджена повністю.

Всі виявлені останки, за словами Остапенка, зберігаються в Україні.

Унікальна церква з підписом Петра Могили

Церква Спаса на Берестові – унікальна пам’ятка, яка поєднує архітектуру княжої доби, бароко, класицизм і неоготику. В ній збереглися фрески XVII століття із зображенням митрополита Петра Могили – з його власним підписом.

Первісна фреска 11-12 сторіч “Чудесний лов риби” на західній стіні нартекса церкви Спаса на Берестові (фото: Віталій Носач, РБК-Україна)

Святиня зазнала руйнації в часи монгольської навали й була відбудована саме Могилою – видатним українським духовним лідером і реформатором.