Молодший сержант Павло Захаров, позивний “Юнь”, загинув 25 лютого 2022 року під час захисту Маріуполя на Донеччині. Життя героя обірвалося у 23 роки. Павло народився 3 серпня 1998 року в мальовничому селищі Калинопіль на Черкащині. Навчався у місцевому ліцеї №2, де вже проявляв неабиякі здібності. З дитинства хлопець був закоханий у музику. Разом зі своїм старшим братом Іваном він відвідував музичну школу, де опановував гру на трубі.
Викладач духових інструментів Сергій Костюшенко згадує Павла як надзвичайно обдаровану дитину з чудовим музичним слухом. “Він відмінно володів тенором, брав участь у численних обласних та районних конкурсах, де неодмінно перемагав. Навіть після закінчення музичної школи він ще два роки приходив до нас, бо надзвичайно любив наш колектив та духову музику. Це один із найталановитіших моїх учнів”, – ділиться спогадами Сергій.
Змалку Павло допомагав своїм батькам, які мали проблеми зі здоров’ям. “Ми з дружиною часто хворіли, тому всі турботи лягли на плечі наших синів. Після дев’ятого класу Павло не пішов далі навчатися, а повністю присвятив себе допомозі по господарству. Він дуже нас любив, – розповідає батько Микола. – Ми разом ходили на риболовлю, я навчив його цьому захопленню. Син також любив гуляти лісом, збирати гриби, і наші вечори часто проходили за дружніми розмовами над кошиками з грибами. А ще Павло був справжнім другом: завжди поспішав на допомогу тим, хто її потребував”.
У 18 років Павла призвали до лав Збройних Сил України. Після завершення строкової служби він підписав контракт з військовою частиною А2777. З початком повномасштабного вторгнення Павло мужньо захищав Маріуполь. Він обіймав посаду командира гранатометного відділення протитанкового взводу роти вогневої підтримки.
Пройшовши крізь пекло боїв, молодший сержант Павло Захаров повернувся додому на щиті. 19 серпня 2023 року героя поховали на Студінському кладовищі в Калинополі. Посмертно воїна було нагороджено орденом «За мужність» III ступеня.
Його світла пам’ять вшанована на Алеї Пам’яті та Слави на центральній площі селища, де розміщено його портрет. Ім’я оборонця Маріуполя та інших випускників ліцею викарбувано на меморіальній дошці на фасаді рідного навчального закладу. На честь героя також названо одну з вулиць Калинополя.
У Павла залишилися батько та брат, який станом на серпень 2025 року перебуває в полоні. Мати Наталія померла невдовзі після того, як родина отримала звістку про загибель молодшого сина та полон старшого.