Сьогодні, 6 травня, минає друга річниця з дня загибелі нашого земляка, хороброго Захисника України Андрія Дмитровича Ковбасюка. Його загибель – велике горе для всієї громади, країни. Адже наш Герой поклав свою душу і тіло за те, щоб ми жили у вільній, незалежній державі. І вже два роки, цілих два роки, як Андрій у іншому війську оберігає нас з Небес. Тож, допоки битимуться наші серця, Він житиме! Бо Герої не вмирають на віки віків!

Андрій Ковбасюк народився 13 грудня 1993 року в селі Бачкурине. Зростав у багатодітній родині – мав дві сестри та два брати. Мама з колиски прививала Андрію любов до рідної землі та людей, але, на жаль, рано покинула цей світ і не встигла побачити, яким хоробрим Сином він став…

У 2000-му році наш Герой пішов до першого класу Бачкуринської середньої школи. Після 9-го класу вступив до Київського енергетичного технікуму, де отримав спеціальність «енергетик». Далі вирішив продовжити навчатись і вступив до Монастирищенського професійного ліцею, де здобув професію «зварювальник». Перед початком великої війни Андрій працював у торговій мережі АТБ старшим охоронником.

Його життя почало налагоджуватися, здавалося, все йде своїм руслом, але все змінила повномасштабне вторгнення загарбників… У жовтні 2022 року 28-річний Андрій Ковбасюк приєднався до відважних бійців ЗСУ, щоб вигнати з рідної землі російських окупантів.

Разом із побратимами у складі 46-ї окремої аеромобільної бригади наш славний Воїн давав гарної прочуханки ворогам. Він був сапером інженерно-саперного взводу, тож, права на помилку не мав. Андрій мінував, розміновував, робив проходи для техніки, знищував нерозірвані боєприпаси і це було досить складно, адже потребувало великої уваги та внутрішньої дисципліни. Працювати йому доводилось в безпосередній близькості до ворога, тому, щоб залишатися непоміченими, виконував все не лише холоднокровно, а й тихо та швидко. За час проходження військової служби наш Герой зарекомендував себе виключно з позитивної сторони. Функціональні обов’язки виконував відмінно, користувався авторитетом серед колег по службі, був надійним побратимом і товаришем. Він бачив пекло на землі – був там, де тривають найзапекліші бої із загарбниками. Попри всі труднощі, не відступив і не здавався, боровся до останнього.

6 травня 2023 року його ясні очі востаннє дивились на світ із великою вірою та надією у майбутнє. Того дня солдат Андрій Ковбасюк востаннє вийшов із групою на завдання, а згодом зробив останній свій ковток повітря і загинув під час ведення бойових дій в районі населеного пункту Бахмут Донецької області.

Поховали Героя із усіма належними Воїну почестями 11 травня 2023 року у рідному Бачкурині.

29 серпня 2023 року у місті Монастирище на Алеї Слави Героїв, поряд із усіма загиблими земляками, увіковічено ім’я мужнього Воїна Андрія Ковбасюка. Того ж року видано й другий випуск книги «Альманах пам’яті Героїв Монастирищини», де зібрані різноманітні фото та відеоматеріали, історії, спогади про Андрія. А в рідному Бачкурині на честь Воїна перейменовано одну із вулиць.

Доземний уклін Андрію Ковбасюку за його мужність, відвагу та вірність. Дякуємо за можливість жити мирним життям на своїй землі. Маємо завжди пам’ятати ціну наших ранків та волі.

Низький уклін родині, вічна слава та пам’ять Герою!

Пам’ятаємо кожного і будемо пам’ятати!

Спочивай з миром, Герою, у Небесному Війську!

« повернутися