Сьогодні, 17 вересня, минає третя річниця з дня загибелі Героя Монастирищини, Захисника України, одного з найкращих її Синів – Петра Петровича Малоголовця, який трагічно загинув, захищаючи свою Батьківщину.

Це річниця гіркої розлуки, безмежного жалю і світлої пам’яті. Йдуть у засвіти найкращі… Вони стають нашою історією. Героїчною пам’яттю і вічним болем…

Петро Малоголовець був працелюбною, турботливою Людиною. Ніколи не пасував перед труднощами. Завжди усміхнений, життєрадісний. Готовий у будь-яку мить прийти на допомогу. Його велике серце було заповнене цілющою любов’ю та завжди яскраво сяяло радістю…

Наш Захисник народився 30 жовтня 1969 року в селі Матвіїха в сім’ї ветеринара та вчительки. Навчався спочатку в Матвіївській початковій, а згодом – у Леськівській середній школах. Після здобуття середньої освіти пішов по батькових стопах, вступивши до Білоцерківської ветеринарної академії. Далі була строкова військова служба в інженерних військах.

Повернувшись із армії, став працювати за спеціальністю – ветлікарем у сільськогосподарських підприємствах краю. Був вірний своїй професії і не уявляв себе поза її межами. Його самовіддачі ветеринарії та любові до тварин можна було позаздрити. Наш Захисник був світилом обраної стежки і все своє життя хотів присвятити цьому шляху. В рідному селі та навколишніх населених пунктах всі знали, що, незважаючи на погоду чи інші труднощі, Петро Петрович завжди прийде на допомогу та врятує їх домашнього улюбленця, будь-то кішка чи худоба, будь-то день чи ніч. За це його любили і поважали краяни.

Разом з коханою дружиною Аллою виростили та виховали двох синів-соколів: Романа та Дмитра.

У 2014 році, коли росія підступно вторглася в Україну, Петро Мологоловець приєднався до лав ЗСУ, служив у зоні проведення антитерористичної операції, добросовісно і з гідністю виконував свій військовий обов’язок. Був у гарячих точках, де велися запеклі бої, пройшов Іловайський котел.

Після повномасштабного вторгнення росії на територію України продовжив захищати рідну країну. 1 квітня 2022 року нашого Героя мобілізували до лав ЗСУ. Спочатку проходив підготовку на Чернігівщині, а згодом відправився на фронт у Донецьку область. Був начальником медичного пункту механізованого батальйону 66-ї окремої механізованої бригади імені князя Мстислава Хороброго (військової частини А7014). Сильний, відважний та мужній боєць, який до останнього свого життєвого подиху рятував побратимів і боровся за свободу, за мир, за вільну Україну.

17 вересня 2022 року, захищаючи український народ від російських загарбників, старший лейтенант Петро Малоголовець трагічно загинув у місті Слов’янськ Донецької області.

Поховали Захисника з усіма військовими почестями 22 вересня 2022 року на сільському кладовищі у рідній Матвіїсі.

29 серпня того ж року у місті Монастирище відкрито Алею Слави Героїв, де поряд із усіма загиблими земляками-Захисниками, увіковічено Петра Малоголовця. А 2 серпня 2024 року у селі Леськове на Алеї пам’яті Героїв мешканців старостинського округу було відкрито меморіальну дошку Захиснику. У 2023 році видано перший випуск книги «Альманах пам’яті Героїв Монастирищини», де зібрані різноманітні фото та відеоматеріали, історії, спогади про Петра. А 26 серпня 2025 року Петра Малоголовця посмертно присвоєно звання «Почесний громадянин Монастирищенської міської територіальної громади».

Щира вдячність, безмежна шана та вічна пам’ять Тобі, Петре! Пам’ятаємо про тебе, як про людину з чистим і відданим серцем, людину, котра боролася заради нашого мирного майбутнього у вільній та незалежній Україні!

Спочивай з миром! Герої не вмирають! Вони назавжди в наших серцях!

Низький уклін близьким та рідним Воїна!

« повернутися