Нестерпно болить… Вже так багато лиха зазнала Монастирищина. Омивається гіркими сльозами наша громада, а українська земля – кров’ю найхоробріших Героїв. І немає спину втратам. Найкращі йдуть на Небеса…

Сьогодні минають перші роковини з дня загибелі хороброго Сина Монастирищини, мужнього Захисника України Андрія Володимировича Казанцева. Ціною власного життя він здійснив найбільший подвиг справжнього чоловіка – пожертвував собою за цілісність і незалежність України. І виконавши сповна свій земний обов’язок перед Батьківщиною, він пішов до Небесного війська, щоб захищати нас із небес. На віки-вічні ім’я Андрія Казанцева буде вписане в історію нашої громади та України, як Воїна – Героя.

Андрій народився 12 грудня 1984 року в місті Монастирище в родині Володимира Олександровича та Зої Василівни Казанцевих. Мав сестричку Мар’яну. Навчався в Монастирищенській школі №1 (нині – ліцей «Ерудит»), по закінченню вступив до ПТУ №25 (нині – ДНЗ «Монастирищенський професійний ліцей»), де у 2004 здобув професію тракториста-машиніста.

Андрій Казанцев був надзвичайно доброю та світлою Людиною, його любили, приймали та поважали скрізь, де б він не бував, в будь-якому колективі чи компанії Андрій швидко ставав своїм. Також, наш хоробрий Воїн був великим трудівником, ніколи не цурався роботи. Працював на різних підприємствах громади, зокрема, на цегляному заводі, олійні, у спорткомплексі. Дуже любив рибалити, тож, коли мав вільний час, виїздив на риболовлю. А ще майстрував різні вироби із сірників.

Разом із коханою дружиною Світланою ростили й виховували сина Олександра, будували плани на майбутнє…

Минулої весни Андрій Казанцев був призваний на військову службу по мобілізації. Служив у 501-му батальйоні морської піхоти (військова частина А1965) на посаді механіка-водія. Андрій завжди добросовісно виконував свій військовий обов’язок, мужньо тримаючи оборону та проганяючи ворога з рідної землі.

На жаль, 28 червня 2024 року 39-річний матрос Андрій Казанцев героїчно загинув під час виконання бойового завдання біля населеного пункту Вовчанськ Харківської області. Того трагічного дня не стало любого сина, брата, коханого чоловіка, найкращого татка, доброго друга, відданого побратима та просто гарної Людини.

Поховали Героя 3 липня 2024 року на центральному кладовищі міста Монастирище. Згодом на Алеї Слави Героїв Монастирищини, поряд із усіма загиблими Захисниками мешканцями громади, увіковічено ім’я Андрія.

29 травня 2025 року рідним Воїна вручили орден «За мужність» III ступеня, яким відповідно до Указу Президента України, за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку нагороджено матроса Андрія Казанцева.

Сьогодні, у перші роковини загибелі Героя, вшануймо світлу пам’ять Воїна Андрія молитвою, словами, квітами, принесеними до місця його вічного спочинку та Алеї Слави Героїв.

Висловлюємо щирі співчуття родині та близьким Героя.

Світлий, незгасний спомин, низький уклін і вічна слава Андрію Казанцеву!

Герої не вмирають!

« повернутися