Сьогодні, 10 серпня, минають вже другі роковини від дня смерті мужнього Воїна Гасюка Богдана Олександровича. Цей трагічний день нагадує нам про ціну, яку Україна платить за свою свободу у війні з росією. Якби не ця війна з росією, з цим цинічним і безжальним ворогом, – доля 29-річного Богдана була б зовсім іншою. Він мав попереду ціле життя, неймовірно гарне життя, але війна забрала його. Стільки всього ще міг зробити, стільки всього ще прожити… Але він загинув, захищаючи Батьківщину.

Народився Богдан 20 серпня 1993 року в селі Івахни в сім’ї Галини Володимирівни та Олександра Федоровича Гасюків. На жаль, коли Богданові не було ще і трьох місяців, помирає його батько від травм, отриманих на виробництві. Виховання сина з самого народження лягло на турботливі материнські плечі. Єдиною опорою для Богдана та його мами було піклування та підтримка дідуся й бабусі.

Дитинство та юність нашого Героя пройшли в Івахнах. Після закінчення Івахнянської школи, у 2011 році, Богдан Гасюк вступив до університету ім. Драгоманова, де здобув професію соціолога. У 2015 році Богдан був призваний на строкову військову службу до Збройних Сил України, служив у місті Одесі в прикордонних військах. Повернувшись з армії, в пошуках роботи він їде до столиці, де певний час працював у Київській міській адміністрації. Та при найменшій нагоді знаходив час приїздити додому, де на нього завжди з нетерпінням чекала найрідніша людина – мама.

З початком повномасштабної війни Богдан Гасюк став на захист Батьківщини. Він був відважним, сміливим, відданим сином свого народу. Пішов воювати, щоб над Україною засяяло сонце миру. Служив у 15-му мобільному прикордонному загоні «Сталевий кордон» як інспектор прикордонної служби 3 категорії, помічник гранатометника.

27 червня 2023 року, під час виконання бойового завдання, наш Герой отримав важкі поранення. Лікарі боролися за його молоде життя. Після тривалого лікування в Національному інституті хірургії та трансплантології ім. Шалімова (м. Київ), 10 серпня 2023 року його нескорене серце зупинилось. Богдан повернувся до рідної домівки в село Івахни «на щиті».

Поховали Героя 12 серпня 2023 року на кладовищі у рідних Івахнах з усіма військовими почестями під залпи військового салюту. 29 серпня того ж року у місті Монастирище було відкрито Алею Слави Героїв, де поряд з усіма загиблими воїнами-мешканцями громади, увіковічено і Богдана. А 1 жовтня у селі Івахни, на Алеї пам’яті загиблим Захисникам, було відкрито меморіальну дошку Богдану Гасюку. У 2023 році також видано другий випуск книги «Альманах пам’яті Героїв Монастирищини», де зібрані різноманітні фото, відеоматеріали та спогади про нашого Захисника.

7 травня 2024 року мама Богдана, Галина Володимирівна, отримала орден сина «За мужність» ІІІ ступеня. Відповідно до Указу Президента від 29 січня 2024 року № 35/2023, сержанта Богдана Гасюка було посмертно нагороджено цією високою відзнакою.

Сьогодні, у роковини смерті, згадуємо нашого Героя молитвою, думками, словами, квітами на підніжжі меморіальної дошки, Алеї Пам’яті Героїв та місця його вічного спочинку. Дивлячись у небо, ми завжди відчуваємо його підтримку, посмішку, тепло. Схилімо голови! Світлий спомин про нашого земляка, мужнього Оборонця української землі, відважного Воїна назавжди залишиться у наших серцях. Вічна пам’ять та Царство Небесне тобі, Герою! Спи спокійно, український Воїне…

« повернутися