Сьогодні громада прощається з Героєм Володимиром Васильовичем Алексєєвим, хоробрим Захисником України. Його молоде життя обірвалося на полі бою, захищаючи мирне небо для нас усіх.

Володимир Алексєєв народився 5 березня 1994 року в Криму. Згодом родина переїхала на Вінниччину, а потім на Черкащину, де він закінчив школу. Після здобуття професії працював у селищі Вапнярка. Життя Володимира було сповнене праці, дружби та щирості. Він був людиною слова, на яку завжди можна було покластися.

Коли розпочалася війна, Володимир, розуміючи ризики, став на захист України. Він служив оператором відділення радіорозвідки 117-ї окремої важкої механізованої бригади Сухопутних військ ЗСУ. Попри особисті трагедії, включаючи втрату близьких, він залишався відданим своїм принципам.

Минулого року Володимир одружився. Його дружина, Інна, була його опорою та світлом у найтемніші часи. Вони мріяли про спільне майбутнє після війни.

11 серпня 2025 року солдат Володимир Алексєєв загинув під час виконання бойового завдання поблизу села Петрівка на Донеччині. Його смерть стала непоправною втратою для громади.

22 серпня громада провела Героя в останню путь. Сотні людей, утворивши «живий коридор», віддали шану полеглому воїну. Похорон відбувся з військовими почестями, дружині було вручено Державний Прапоро України.

Пам’ять про Володимира Алексєєва, як і про всіх загиблих Героїв, назавжди залишиться в наших серцях. Його подвиг – це частина незламної історії України. Кожен синьо-жовтий прапор, що майорить над Україною, нагадує про високу ціну миру.

Співчуття рідним та близьким. Вічна пам’ять і слава Герою Володимиру Алексєєву!

Слава Україні!

Смерть ворогам!

« повернутися