МОЯ РОБОТА – ДОПОМАГАТИ ЛЮДЯМ

Так говорить про свою роботу Галина Пилящик – соціальний працівник відділу надання соціальної допомоги вдома Центру надання соціальних послуг, яка нещодавно святкувала свій ювілей. Вона знайшла нове покликання, допомагаючи тим, хто цього найбільше потребує.

У професію соціального працівника Галина Вікторівна прийшла не так давно, у квітні минулого року. Однак, незважаючи на короткий термін, вона вже встигла «прикипіти» душею до своїх підопічних. Її шлях до цієї роботи був незвичайним. Галина Вікторівна народилася та провела дитинство і юність у селищі Пролісне. Після закінчення місцевої школи, у 1982 році, під впливом гасла «Країні потрібні кранівники!» вона вирішила стати машиністом крана. Багато років вона присвятила цій непростій, але важливій справі. Згодом у її житті з’явилося кохання, весілля та народження сина Євгена. Незважаючи на важкі трудові будні, Галина Вікторівна завжди дбала про свою родину, радуючи близьких смаколиками. Син виріс, створив власну сім’ю, де підростає онука Вікторія, яка є гордістю та радістю бабусі.

Життя йшло своїм чередом, наповнене планами та мріями. Але повномасштабне вторгнення кардинально змінило все. Галина Вікторівна разом із родиною сина пережила окупацію у своєму рідному селищі, на власному досвіді відчувши жахи «русского мира». Це стало переломним моментом.

Втративши попередню роботу, коли їй запропонували стати соціальним працівником, Галина Вікторівна з радістю погодилася. Вона стверджує, що анітрохи не шкодує про свій вибір, адже знайшла ще одну родину – у своєму новому колективі.

«У нас дуже дружній колектив, ми допомагаємо один одному, спілкуємося, ділимося своїми проблемами», – ділиться пані Галина. Вона особливо відзначає компетентність та людяність директорки Інни Вікторівни Рябініної та душевність колеги Валентини Володимирівни. Соціальна працівниця знаходить індивідуальний підхід до кожного з підопічних, адже люди різні, з різним життєвим досвідом.

«Усіх потрібно вислухати, зрозуміти, адже людина не завжди може чітко сформулювати свою потребу», – говорить Галина Пилящик. Вона підкреслює, що літнім людям особливо потрібне спілкування, відчуття того, що вони потрібні та що до них небайдужі. Окрім моральної підтримки, соціальний працівник допомагає по господарству, на городі, купує ліки та продукти, здійснює платежі. Однак, за словами Галини Вікторівни, найважливішим у її роботі є саме людський контакт.

Галина Вікторівна також висловила побажання щодо розширення послуг Центру. Вона вважає, що поява таких фахівців, як слюсар, швачка, перукар, а також відкриття пральні, суттєво покращили б якість життя літніх людей та підопічних загалом.

«Мені подобається моя нова професія, я працюю в рідному селищі і не потрібно щодня кудись їхати. Це дозволяє мені знаходити час на спілкування з рідними, допомагати своїй 85-річній матусі, а ще – проводити час із улюбленою онукою. Ми разом часто готуємо: ліпимо вареники, смажимо млинці та оладки, а потім пригощаємо один одного», – з усмішкою згадує героїня.

Керівники характеризують Галину Пилящик як позитивну, діяльну та сумлінну працівницю. Колеги відгукуються про неї як про людину з гумором, завжди готову прийти на допомогу та дружелюбну. Підопічні ж називають її уважною, дотепною, ввічливою та працьовитою.

ШАНОВНА ГАЛИНО ВІКТОРІВНО!

Ваш колектив та підопічні щиро вітають Вас з ювілейною датою! Ваша турбота дарує багатьом людям надію на краще життя. Дякуємо за Вашу силу, тепло і мудрість! Бажаємо, щоб Ваше добре серце та натруджені руки ніколи не знали болю. Нехай у Вашій родині панують злагода, взаємоповага та добробут. Мирного неба, здоров’я, щастя, успіхів та вдячності за Вашу надзвичайно важливу роботу. З ювілеєм!