«Мрії, спалені війною» – зворушлива книга, написана матір’ю загиблого Героя з Климовиці, яка розповідає про трагічні втрати та незламність духу українського народу.

Цього року в Ужгороді на «Патенті» відбулася презентація книги Наталії Шаленик, колишньої вчительки історії та правознавства Климовицької гімназії, під назвою «Мрії, спалені війною». Ця книга – данина пам’яті сину Дмитру, який загинув у російсько-українській війні, та всім, хто віддав своє життя за свободу, незалежність та територіальну цілісність України.

Дмитро Шаленик, син Наталії, працював учителем фізичного виховання в гімназії, прищеплюючи дітям любов до України та патріотичні почуття. Він був люблячим сином, братом, чоловіком та батьком двох дітей, Соломії та Дмитра. Дмитро захоплювався кулінарією, був майстром на всі руки. З початком повномасштабного вторгнення росії в Україну, Дмитро пішов захищати Батьківщину добровольцем, хоча мав броню. «Мамко, я не буду тікати, не буду ховатися», – згадує Наталія Федорівна. – Я сказала йому: «З Богом, дитино, з Богом!». Трагічна звістка прийшла за кілька місяців: Дмитро загинув 12 травня 2022 року у Гуляйполі на Запоріжжі, смертельно поранений уламком ракети під час приготування сніданку для побратимів. Д. Шаленик нагороджений орденом «Хрест Героя» та «За мужність» III ступеня. У гімназії створено куточок пам’яті Дмитра, а його та ще одного учня, Івана Базя, увіковічнили на меморіальній дошці.

Книга, обсягом 350 сторінок, містить передмову Віталії Лендел, нарис місцевого журналіста Михайла Ісака про Дмитра, фотогалерею загиблих Героїв. Основу книги складають поезії Наталії Шаленик, написані у період з 2014 по 2024 рік. У них – щирі розповіді про нездійсненні мрії сина, реалії війни, героїзм та біль, а також незламність українських воїнів. У вірші «Непереможні українці» звучать заклики до боротьби:

«Тікайте кацапи у сибірський край,
Не по зубах вам український плай.
Україна була, є і буде вічно жити,
Тікайте, збоченці, навчіться любити…»

Або у вірші «Безумці»:

«…Вистоїть в бою Ненька Україна,
З попелу підніметься вільна.
Скине тисячолітні пута жертви,
Змусить табло рабства стерти…»

Книга сповнена переживань та болю від втрати сина, що змушує читача плакати. https://www.facebook.com/share/v/12F7jcHpM2H/

Презентація «Мрії, спалені війною» відбулася в рідній гімназії Наталії Шаленик, приурочена до 3-ї річниці війни росії проти України. Кілька примірників книги було передано бібліотекам Іршавської ТГ, а також міському голові Віктору Симканинцю з особистим підписом авторки.

Для матері загиблого Героя писати – це своєрідна психотерапія, і ця книга вже третя у її творчому доробку. Раніше світ побачили «Климовиця. В обіймах лісів та садів» та «Якби стежки заговорили. Климовицькі перекази та легенди». Але «Мрії, спалені війною» – перша книга про війну. Наступна книга, яку планує Наталія Шаленик, також буде присвячена сьогоденню. «Заради онуків живу й борюся далі», – підсумовує авторка.

«Герої України не вмирають,
Їх московські окупанти вбивають
У жорстокій і підлій війні.
Не пробачимо, не забудемо
ці роки страшні»…