-
+ Kиїв
Новини Дивізійська ОТГ
Передача засуджених в Україну: Процедура та Міжнародне Співробітництво
🤝 Міжнародне співробітництво у сфері кримінального судочинства відкриває важливі можливості для справедливості та людяності. Передача засуджених осіб – це не просто формальна юридична процедура, а й шанс для людини відбути покарання на Батьківщині, що значно сприяє її виправленню та успішній ресоціалізації.
Якщо громадянин України засуджений судом іншої країни, він має законне право бути переданим в Україну для відбування призначеного покарання. Цей процес детально регулюється міжнародними договорами, зокрема, ключову роль відіграє Європейська конвенція про передачу засуджених осіб 1983 року. На сьогоднішній день учасниками цієї конвенції є близько 70 держав світу, серед яких 45 держав-членів Ради Європи.
📑 В Україні механізм реалізації такої процедури чітко визначений чинним кримінальним процесуальним законодавством. Зокрема, ключовим нормативним актом є Глава 46 Розділу ІХ Кримінального процесуального кодексу України.
Виконання функцій центрального органу, відповідального за забезпечення виконання на території України положень міжнародних договорів щодо питань передачі засуджених осіб, покладено на Міністерство юстиції України.
Ініціювати процес передачі засудженого можливо на підставі:
✅ офіційного звернення самого засудженого (або його законного представника);
✅ письмового звернення близьких родичів чи членів сім’ї засудженого;
✅ офіційного запиту уповноваженого (центрального) органу іноземної держави.
Важливо зазначити, що для успішної передачі засудженої особи мають бути дотримані певні умови:
🔸 засуджений повинен бути громадянином держави, куди здійснюється передача для відбування покарання (в даному випадку – України);
🔸 повинен існувати остаточний вирок суду, який набрав законної сили;
🔸 засуджений має відбути не менше 6 місяців строку покарання на момент подачі запиту про передачу;
🔸 засуджений надає добровільну згоду на свою передачу;
🔸 діяння або бездіяльність, на підставі яких було винесено вирок, має бути визначено кримінальним злочином законодавством держави, що виконує вирок (України);
🔸 повинна бути взаємна згода обох держав (України та іноземної держави) на здійснення передачі.
Після надходження до Міністерства юстиції України клопотання про прийняття засудженого громадянина, першим кроком є ретельна перевірка його громадянства та встановлення місця проживання в Україні. Після підтвердження українського громадянства Міністерство юстиції офіційно звертається з відповідним запитом до уповноваженого (центрального) органу іноземної держави для отримання необхідних документів, передбачених Європейською конвенцією 1983 року.
У випадку дотримання всіх вищевказаних умов, Міністерство юстиції надає офіційну згоду на прийняття засудженого та звертається до українського суду для приведення вироку іноземного суду у повну відповідність до чинного українського законодавства.
⚖️ Суд першої інстанції, який розглядає відповідне клопотання, визначає конкретні статті (або частини статей) Кримінального кодексу України, які найбільш точно відповідають злочину, за який було засуджено громадянина, та визначає остаточний строк позбавлення волі. Важливо підкреслити, що український суд не має права переглядати сам вирок суду іноземної держави. Суд лише адаптує його до норм українського законодавства і не може призначити більш суворе покарання, ніж було визначено спочатку.
Після прийняття відповідного рішення судом, Міністерство юстиції України офіційно інформує іноземну державу про позитивне рішення щодо запиту та надсилає завірену копію судової ухвали.
Отримавши офіційну згоду від іноземної держави, Міністерство юстиції організовує безпосередній процес передачі засудженого в Україну. Національна поліція України, Державна кримінально-виконавча служба України та Національна гвардія України тісно взаємодіють для узгодження всіх деталей передачі та забезпечують безпечне доставлення засудженої особи до відповідної установи виконання покарань.
🇺🇦 В Україні засуджений відбуває покарання відповідно до чинного українського законодавства, користуючись тими ж правами, що й інші засуджені, зокрема, правом на умовно-дострокове звільнення, амністію або помилування.