США запровадили санкції проти чотирьох суддів та прокурорів Міжнародного кримінального суду (МКС), який раніше видав ордер на арешт Володимира Путіна. Це рішення, про яке повідомив Державний департамент США, демонструє активну позицію Сполучених Штатів у відповідь на дії міжнародних судових органів, що, на їхню думку, становлять загрозу американським громадянам та їхнім союзникам.

Причиною введення санкцій Держдеп називає «зловмисні дії» з боку МКС, зокрема, спроби розслідувати, затримати або переслідувати осіб, які перебувають під захистом, без відповідної згоди їхніх країн. Під обмеження потрапили двоє суддів та двоє заступників прокурора Міжнародного кримінального суду. Один із суддів був покараний за те, що дозволив розслідування діяльності американського персоналу в Афганістані. Решта троє зазнали санкцій через свою роль у видачі ордерів на арешт прем’єр-міністра Ізраїлю Біньяміна Нетаньягу та колишнього міністра оборони країни Йоава Галланта.

Санкції передбачають замороження та блокування всіх активів підсанкційних осіб, що знаходяться на території США. Крім того, громадянам США забороняється здійснювати будь-які операції із закордонним майном цих осіб або надавати їм послуги. Цей крок є частиною ширшої стратегії США щодо захисту своїх інтересів та громадян від дій міжнародних судових органів, які, на думку американської адміністрації, виходять за рамки їхньої компетенції та можуть створювати прецеденти, що шкодять національній безпеці.

Прем’єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньягу висловив подяку державному секретарю США за це рішення, назвавши його «рішучим кроком проти брехливої кампанії з дискредитації Держави Ізраїль та Збройних сил Ізраїлю, а також на захист правди та справедливості». Це свідчить про тісну співпрацю між США та Ізраїлем у питаннях міжнародної безпеки та правосуддя.

Ордер на арешт Нетаньягу та реакція світу

Нагадаємо, що у листопаді минулого року Міжнародний кримінальний суд видав ордери на арешт Біньяміна Нетаньягу та Йоава Галланта за підозрою у скоєнні «злочинів проти людяності та воєнних злочинів» під час операції в Газі. Тодішній очільник зовнішньополітичного відомства ЄС закликав усі країни-члени Євросоюзу виконати цей ордер. Однак, як показав приклад Нетаньягу, який зміг вільно відвідати Угорщину після видачі ордера, це не завжди втілюється в життя. Угорщина згодом офіційно заявила про вихід з МКС, що викликало дискусії щодо ефективності та юрисдикції суду.

Ці події підкреслюють складність міжнародних відносин та правосуддя, де політичні інтереси та національні безпекові питання часто впливають на виконання рішень міжнародних інституцій. Сполучені Штати, не ратифікуючи Римський статут, зберігають суверенне право визначати своє ставлення до юрисдикції МКС, особливо коли це стосується американських громадян чи союзників.