25 лютого 2024 року. Богданівка, Донеччина. Земля здригається від вибухів. Небо роздирають хвилі ворожих дронів. Під шквальним вогнем мчить легковий автомобіль із пораненими. Головний сержант Андрій Купчинський, позивний “Ігнат”, рятує побратимів. Його головне завдання – доставити поранених та передати їх медикам. А потім – негайно повертатися на позиції, щоб жодного шансу окупантам.

▪️ “Не їдемо. Війна почалася”

До повномасштабного вторгнення Андрій Купчинський, воїн з позивним “Ігнат”, успішно працював в агробізнесі. 24 лютого 2022-го року він мав перебувати на важливій конференції в Києві. Однак, о 4-й ранку небо над Озерним спалахнуло від вибухів, сповістивши про початок повномасштабної війни.

Замість поїздки на симпозіум, він зробив лише один короткий дзвінок своєму колезі: “Не їдемо. Війна почалася”.

Свою родину – трьох дітей та дружину – він тимчасово відправив на Закарпаття, а сам одразу вирушив до ТЦК. Там його мобілізували до роти охорони, де він став командиром відділення. Так розпочався його непростий, але героїчний шлях на війні.

▪️ “Окопався — живу. Живу — тримаю фронт”.

З кінця 2023 року Андрій Купчинський, який воює під позивним “Ігнат”, служить у 463-му окремому піхотному батальйоні. Його бойовий шлях пролягає через населені пункти, які стали символами боротьби: Нью-Йорк, Торецьк, Часів Яр, Богданівка, Оріхово-Василівка, Григорівка, Калинівка. Кожна з цих точок на карті – це свідчення мужності та стійкості українських захисників, які тримають фронт.

Читайте тут