Мій тато – Герой! Під таким гаслом 3 жовтня у місті Горохів зібралися рідні та близькі військовослужбовців, зниклих безвісти та тих, хто перебуває у полоні. Кожна така акція – це потужний заклик до дії. Заклик до всіх, хто має інформацію, хто здатен допомогти повернути додому кожного тата, чоловіка, сина чи брата. Незважаючи на втому та відчай, у поглядах синів і доньок, сестер і братів, матерів та батьків, які тримали портрети своїх рідних, читалася стійка надія та непохитна впевненість. Маленькі діти, малюючи на асфальті державні прапори, серця, мирне небо та квіти, несвідомо висловлювали найщиріше бажання – спокій та мирне небо над Україною. Під час зібрання звучали пронизливі вірші та пісні, написані самими рідними Героїв. У цих творах – глибока туга, невимовний біль, але й непохитна надія та віра в обов’язкову зустріч. Дитинство не може чекати – життя триває, діти ростуть і прагнуть якнайшвидше побачити та обійняти своїх татусів. Символічними голубами, яких випустили в небо разом із кульками, присутні висловили свої найпалкіші побажання швидшого повернення близьких, аби їхні молитви та прохання були почуті з небес. Ця акція стала яскравим свідченням незламності духу та єдності родин, які чекають на своїх Героїв.