Напередодні в Ужгороді, на сучасному штучному майданчику Ужгородського ліцею №7, відбувся визначний мініфутбольний турнір пам’яті Юрія Мандича. Ця спортивна подія, що зібрала ветеранські команди віком 45+, стала не лише змаганням, а й щирою даниною пам’яті видатній особі, чий внесок у розвиток місцевого спорту важко переоцінити. У змаганнях взяли участь три потужні колективи: досвідчений «Автомобіліст», незламне «Здоров’я» та знакова для мікрорайону «Радванка» – команда, з якою тісно пов’язане ім’я самого Юрія Мандича. Цей мініфутбольний турнір є щорічною традицією, яка підтримує спортивний дух і вшановує пам’ять про знакового діяча.Юрій Мандич був не просто громадським діячем; він був справжнім рушієм спортивного життя Ужгорода. Протягом кількох скликань він гідно представляв інтереси громади як депутат Ужгородської міської ради. Його ім’я міцно асоціюється з футболом, адже він був відомим у місті спортивним організатором та багаторічним президентом футбольного клубу «Радванка». Завдяки його невтомній ініціативності та потужній енергії, дворовий футбол у мікрорайоні Радванка отримав не просто нове дихання, а й перетворився на справжній центр спортивного життя. Під його вмілим керівництвом футбольна команда «Радванка» неодноразово досягала вершин, стаючи чемпіоном міста, двічі здобуваючи Кубок Ужгорода, а також святкуючи перемоги у престижних турнірах, таких як Кубок стадіону «Авангард» і Кубок Федора Куруца. Спадщина Юрія Васильовича продовжує жити у серцях тих, хто його знав, і у спортивних традиціях, які він заклав. Його передчасний відхід із життя став великою втратою для всього ужгородського футболу, але пам’ять про нього підтримується такими подіями, як цей мініфутбольний турнір.Відкриття турніру пам’яті Юрія Мандича було зворушливим моментом, наповненим теплими спогадами та повагою. З вітальними словами та особистими історіями про Юрія Мандича виступили поважні гості: міський голова Богдан Андріїв, голова Закарпатської асоціації футболу Іван Дуран та голова Асоціації футболу Ужгорода Василь Гомонай. Їхні промови підкреслили значущість особистості Юрія Васильовича та його вагомий внесок у розвиток ужгородського спорту. Особливою подією стало присутність на заході сина Юрія Мандича – Юрія Юрійовича, що надало турніру ще більшої емоційної глибини. Ця атмосфера поваги та вдячності стала чудовим стартом для спортивних змагань.Після урочистої частини головний суддя мініфутбольного турніру Петро Милян оголосив старт матчів. Змагання проходили за класичною коловою системою, що забезпечило рівні умови для всіх учасників – кожна команда мала можливість зіграти з кожною, демонструючи свою майстерність та командний дух. Гравці, незважаючи на ветеранський статус, показували високий рівень гри, волю до перемоги та справжню любов до футболу. Кожен матч був наповнений напруженою боротьбою, красивими голами та ефектними сейвами, що захоплювало вболівальників. Цей мініфутбольний турнір в Ужгороді став справжнім святом спорту та дружби.За підсумками напружених, але чесних змагань, були визначені переможці та призери. Перше місце у цьому почесному турнірі по праву виборола команда «Здоров’я», продемонструвавши високий рівень підготовки та злагоджену гру. Срібним призером стала команда «Радванка», яка гідно представила мікрорайон, з яким так багато пов’язано в історії Юрія Мандича. Третє місце посіла команда «Автомобіліст», яка також показала характер і майстерність на футбольному полі Ужгорода.Окрім командних нагород, організатори мініфутбольного турніру відзначили індивідуальну майстерність гравців, вручивши спеціальні відзнаки за спортивну майстерність. Ці нагороди отримали: Василь Канюк із команди «Здоров’я», який відзначився своєю технікою та ефективністю; Євген Прозор із «Радванки», що вразив своєю відданістю та лідерськими якостями; та Іван Качур з «Автомобіліста», чия гра була прикладом винахідливості та самовіддачі.Весь мініфутбольний турнір пройшов у винятковій атмосфері дружби, взаємоповаги та теплої пам’яті. Це був не просто спортивний захід, а справжнє об’єднання ветеранів спорту, друзів, рідних Юрія Мандича та всіх, хто цінує його спадщину. Подібні події підтримують живий зв’язок поколінь і нагадують про важливість внеску кожної людини у розвиток громади. Цей футбольний турнір в Ужгороді вкотре підтвердив, що спорт є потужною силою, здатною об’єднувати людей і зберігати пам’ять про тих, хто присвятив своє життя улюбленій справі.