НАВІКИ В ЛЮДСЬКІЙ ПАМ’ЯТІ: У БАРАШІВЦІ ВІДКРИЛИ МЕМОРІАЛ ПАМ’ЯТІ ЗАГИБЛИМ ЗАХИСНИКАМ БЕРЕЗІВСЬКОЇ ГРОМАДИ

29 серпня, у День пам’яті загиблих захисників України, в селі Барашівка Березівської громади відбулася надзвичайно важлива подія — урочисте відкриття Меморіалу пам’яті воїнам Березівської громади. Цей меморіал, покликаний берегти вічну пам’ять про наших відважних захисників, увіковічнив тих, хто віддав своє найцінніше — життя за незалежність України. Їхнє місце тепер навіки вписане в історію громади.

Цей меморіал, розташований у самому центрі села, постав у відновленому сквері пам’яті. Він знаходиться неподалік від обеліска над братською могилою, де спочивають 57 воїнів, які загинули у Другій світовій війні. Історія та сучасність тут гармонійно поєдналися, щоб нагадувати кожному новому поколінню: боротьба за свободу триває вічно, і, на жаль, вона вимагає найвищої жертви.

У церемонії відкриття взяли участь поважні гості: голова Березівської громади Михайло Яромов, начальник Житомирської районної військової адміністрації Юрій Тарасюк, начальник відділу з питань ветеранської політики Житомирської ОВА Денис Соколовський, військовослужбовці, численні мешканці громади та, найголовніше, родини загиблих героїв.

«Сьогодні ми відкриваємо це місце, аби пам’ять про наших Героїв жила у віках. Вони віддали за нашу незалежність найдорожче — своє життя. Ми схиляємо голови перед 41 загиблим героєм нашої громади, пам’ятаємо про 31 воїна, які вважаються безвісти зниклими, і молимося за понад 500 наших земляків, які нині мужньо тримають оборону. Наш обов’язок — оберігати пам’ять про них і бути безмежно вдячними за кожен мирний день. Низький уклін тим, хто віддав життя, і тим, хто сьогодні на фронті. Їхній подвиг — це наш глибокий біль і наша беззаперечна гордість», — підкреслив голова громади Михайло Яромов.

«Відкриття цього меморіалу — це наш спосіб увічнити пам’ять наших Героїв. Дивлячись в очі їхнім батькам, дружинам та дітям, відчуваєш невимовний біль. Цей меморіал стане живим символом нашої пам’яті та вічної вдячності. Наш святий обов’язок — завжди пам’ятати про їхній героїчний подвиг і надавати всебічну підтримку їхнім родинам, адже наш мирний ранок і можливість жити — це результат їхньої найвищої жертовності», — зазначив Юрій Тарасюк.

«Держава ніколи не забуде своїх Захисників. Їхні імена навіки вписані в нашу історію, а турбота про родини полеглих — це наш найсвятіший обов’язок», — додав Денис Соколовський.

Під час урочистостей пролунало поіменне згадування кожного загиблого земляка. Кожне ім’я, яке лунало в цій особливій тиші, відгукувалося в серцях рідних та присутніх пекучим болем і щирими сльозами. Після цього відбувся найзворушливіший момент — власне, відкриття самого меморіалу, право на яке було надано рідним та дітям загиблих воїнів.

У цю мить повітря наповнилося особливою тишею, що стискала серця неймовірним хвилюванням. Перед присутніми постав величний меморіальний комплекс: подвійна гранітна стела з образом сучасного воїна та жінки зі свічкою, що символізує вічну пам’ять. Поруч — розгорнуті книги з викарбуваними іменами наших полеглих Героїв, які назавжди залишаться в людській пам’яті. Цей мовчазний камінь відтепер промовлятиме голосніше за будь-які слова — нагадуючи, якою високою ціною оплачено наше сьогодення.

Після цього, згідно з християнським обрядом, священник підніс молитву за упокій душ загиблих воїнів та окропив святою водою новий Меморіал.

Надзвичайно болючим, але водночас гідним моментом стало вручення державних нагород. Батьки загиблого Героя Володимира Венгера прийняли Орден Богдана Хмельницького ІІІ ступеня (посмертно) за свого сина. Сльози в їхніх очах стали мовчазним свідченням непоправної втрати та безмежної батьківської любові.

Ще одну високу нагороду отримала родина Олександра Тикуцького. Орден «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно) прийняла маленька донька Героя, яка ніколи не бачила свого батька, тримаючи його нагороду на руках у мами. Це був момент глибокої скорботи, коли навіть найсильніші не могли стримати сліз…

Ці нагороди — не просто знак пошани, а свідчення того, що їхня відвага і мужність назавжди залишаються з нами, будучи прикладом для майбутніх поколінь.

Меморіал у Барашівці став особливим місцем, де серце громади б’ється в унісон з пам’яттю. Тут тиша промовляє гучніше за будь-які слова, нагадуючи: ми живемо завдяки тим, хто віддав своє життя за Україну.