НАВІКИ В НАШІЙ ПАМ’ЯТІ: Відкриття меморіальних дошок загиблим воїнам

«Людина жива доти, доки про неї пам’ятають…»

11 березня на території Ялтушківського ліцею відбулося урочисте відкриття Меморіальних дошок Віктору Навертюку, Сергію Прановичу та Олександру Боднарю – учасникам російсько-української війни, які героїчно загинули, захищаючи рідну землю. Відкриття меморіальних дошок – це важлива подія, яка нагадує нам про подвиг українських воїнів та їхню відданість своїй країні.

Навертюк Віктор Миколайович

Позивний “Тихий”, командир інженерно-саперного відділення інженерно-саперного взводу військової частини А0853, молодший сержант. Віктор Навертюк був справжнім патріотом та професіоналом своєї справи. Його загибель – велика втрата для всіх нас.

Після закінчення навчання служив в армії, а згодом вирішив присвятити своє життя військовій справі. У 2017 році пройшов відбір до Сил Спеціальних Операцій України, де ніс службу в бойовій групі в Хмельницькому. У 2022 році був переведений до Барської військової частини, служив у 70-му окремому полку підтримки (військова частина А0853) у складі інженерних військ ЗСУ. Обіймав посаду командира інженерно-саперного відділення, неодноразово отримував відзнаки та грамоти за сумлінну службу. Його відданість та мужність назавжди залишаться в наших серцях.

27 січня 2024 року під час виконання бойового завдання в Мар’янському районі Донецької області, поблизу села Костянтинівка, Віктор загинув від влучання ворожого снаряду, скинутого безпілотником. Ця трагічна подія стала ще одним свідченням героїзму українських воїнів.

Пранович Сергій Миколайович

Старший стрілець 1-го десантно-штурмового відділення 3-го десантно-штурмового взводу 5-ї десантно-штурмової роти 2-го десантно-штурмового батальйону військової частини А0284, солдат. Сергій Пранович був відважним воїном, який завжди ставив інтереси України вище за власні.

За своїми переконаннями Сергій не міг стояти осторонь, коли Україна потребувала захисту. З початком повномасштабного вторгнення без вагань вступив до лав ЗСУ. Наполягав, що хоче служити саме у десантно-штурмових військах – і здійснив свій намір. Його героїзм та відвага надихають нас.

Воював у найгарячіших точках, відзначався відвагою, мужністю та високим професіоналізмом. Побратими знали його як справжнього воїна, надійного друга і людину, яка не раз рятувала життя іншим. Рідним він завжди говорив: «У мене все нормально», не дозволяючи їм хвилюватися. Він завжди був готовий прийти на допомогу.

20 лютого 2023 року під час виконання бойового завдання поблизу Іванівського Бахмутського району Донецької області життя Сергія обірвалося. Його смерть – це велика втрата для всіх нас.

Боднар Олександр Віталійович

Позивний «Масик», навідник 2-го штурмового відділення 1-го штурмового взводу штурмової роти в/ч А4640, солдат. Олександр Боднар був справжнім героєм, який віддав своє життя за Україну. Його подвиг назавжди залишиться в нашій пам’яті.

З початком повномасштабного вторгнення у 2022 році Олександр добровільно став на захист Батьківщини. Спочатку служив у територіальній обороні Київської області, а з грудня 2023 року воював у найгарячіших точках Донеччини. Його відвага та самовідданість вражають.

Він був справжнім воїном – рішучим, сміливим і відданим своїй справі. Розумів, за що бореться, і не шкодував сил для Перемоги. Його загибель – це трагедія для всіх нас. Ми ніколи не забудемо його подвиг.

5 березня 2024 року під час виконання бойового завдання в населеному пункті Бердичі Покровського району Донецької області Олександр загинув від поранень, отриманих у результаті мінометного обстрілу.

Ці Герої – не просто імена на меморіальних дошках. Це наші захисники, які віддали життя за мирне небо, за можливість жити у вільній і незалежній Україні. Вони були синами, друзями, братами, батьками… Їхні мрії, надії та плани обірвала війна, але їхній подвиг житиме у віках. Пам’ять про них буде жити вічно.

Ці мужні воїни навіки залишаться в нашій пам’яті, у наших серцях. Їхній подвиг – це нагадування, що свобода дається дорогою ціною, і ми зобов’язані берегти її. Ми маємо пам’ятати їхні імена та подвиги.

Вічна пам’ять і слава Героям!

Слава Україні! Героям слава!