НАВІКИ В НАШІЙ ПАМ’ЯТІ: Відкриття меморіальних дошок загиблим воїнам

14 березня на території Барського ліцею №2 відбулося зворушливе та урочисте відкриття меморіальних дошок Дмитру Садовому та Андрію Гончару – учням школи, які героїчно загинули, захищаючи рідну землю в російсько-українській війні.

Андрій Олександрович Гончар, відомий за позивним «Смайл», був старшим солдатом, кулеметником 1-го кулеметного відділення кулеметного взводу 3-го батальйону оперативного призначення військової частини 3028 Національної Гвардії України. Його життєвий шлях розпочався 29 листопада 1998 року в місті Бар. До 6 класу він навчався у Барській школі №2, а згодом переїхав до Вінниці, де продовжив здобувати освіту.

Віддавши три роки службі в армії після підписання контракту, Андрій без вагань став на захист Батьківщини з початком повномасштабного вторгнення у 2022 році. Спочатку він брав участь у бойових операціях на Донецькому напрямку, а згодом – у Запорізькій області. Його життя обірвалося 3 жовтня 2023 року під час виконання бойового завдання в населеному пункті Вербове Пологівського району Запорізької області.

Дмитро Миколайович Садовий, також учень Барської школи №2, був солдатом, номером обслуги 2-го кулеметного відділення кулеметного взводу 2-ї стрілецької роти військової частини А4038. Народився він 8 червня 1985 року в місті Бар.

З початком повномасштабного вторгнення, Дмитро, не вагаючись, став до лав захисників України. Свій останній бій він прийняв 29 грудня 2022 року в районі Авдіївки. Під час мінометного обстрілу позицій підрозділу Дмитро отримав поранення, що виявилися несумісними з життям.

Ці герої, Дмитро та Андрій, мали мрії, плани та родини, які їх любили і чекали. Але, коли Батьківщина покликала, вони не відступили. Вони стали щитом, прикриваючи нас від ворога, віддаючи найцінніше – своє життя. Відкриття меморіальних дошок на честь цих відважних воїнів – це данина їхній мужності та жертовності.

Їхні імена назавжди закарбовані в нашій пам’яті, у стінах рідної школи, у серцях близьких та друзів. Вони були не просто солдатами – вони були синами, братами, друзями, людьми з добрими серцями та чистими помислами. Їхній подвиг – приклад для наслідування, а їхня самовідданість – джерело натхнення.

Кожен новий день, який ми проживаємо, – це їхній подвиг, їхня боротьба, їхня перемога. Ми маємо жити так, щоб бути гідними їхньої жертовності, пам’ятати їхній героїзм та плекати пам’ять про тих, хто віддав життя за Україну.

Світла пам’ять Дмитру Садовому та Андрію Гончару. Герої не вмирають! Вони живуть у наших серцях. Вічна слава Героям!