🕯Вшануймо пам’ять Героя: Тростянецька громада прощається з Сергієм Давидовим

Сьогодні, в селі Дернове, що входить до складу Тростянецької міської громади, відбулося урочисте прощання з Сергієм Леонідовичем Давидовим, Героєм, який віддав найцінніше – власне життя – у боротьбі проти російської агресії. Його передчасна смерть – це величезна втрата для громади, адже пішов з життя справжній патріот, світла і надзвичайна людина, воїн, який з честю виконав свій громадянський та військовий обов’язок, виявивши незламність і відвагу у цій жорстокій війні.

Сергій народився і виріс у Дерновому, де пройшли його дитячі та юнацькі роки. Після навчання у Тростянецькому СПТУ-25 він здобув професію водія та розпочав трудовий шлях у сільському господарстві, працюючи у ТОВ «Лан-СК». Згодом доля завела його до Харкова, де він займався будівельною діяльністю. Саме у Харкові Сергій створив свою сім’ю. На жаль, вже після його зникнення безвісти, у Сергія народився син Кіріл, який ніколи не зможе пізнати батька.

Ті, хто знав Сергія Давидова – сусіди, друзі, колишні роботодавці – згадують його виключно добрими словами. Він був не лише вправним майстром та працьовитою людиною, але й завжди готовим простягнути руку допомоги тим, хто її потребував.

У червні 2023 року Сергій прийняв рішення стати на захист України, вступивши до лав Збройних Сил. Він служив водієм-радіотелефоністом у 142-ій окремій механізованій бригаді. Через рік, у серпні, доля розпорядилася трагічно: під час запеклого бою на Донеччині, у Покровському районі, життя нашого Захисника обірвалося. Тривалий час Сергій Давидов вважався зниклим безвісти, і родина жила надією, молилася і чекала на його повернення. Але надії не справдилися, сталося найстрашніше.

Наш Герой загинув, щоб ми могли жити, щоб українські діти посміхалися, щоб Україна залишалася вільною та незалежною. Його жертва – це внесок у мирне майбутнє кожного з нас.

Церемонія прощання розпочалася у Вознесенському храмі, де настоятель протоієрей Олександр Карпець провів поминальну службу. На прощання зібралися найрідніші люди, бойові побратими, представники міської ради та 1 відділення Охтирського ТЦК та СП, аби віддати шану Захиснику.

Далі траурна процесія вирушила до рідного села загиблого – Дернового, де Сергій знайшов своє останнє земне пристанище. У пам’ять про його подвиг, тростянчани сформували живий коридор від Вознесенського храму вздовж вулиць Вознесенська та Благовіщенська, проводжаючи воїна на колінах, зі схиленими головами.

На Дернівському цвинтарі зібралися тисячі людей, щоб висловити свою шану воїну, який поклав життя за Україну. Серед присутніх були Тростянецький міський голова Юрій Бова, представники міської ради, старостату, закладів та установ громади, однокласники, друзі та колеги Сергія.

Під час траурного мітингу міський голова Юрій Бова звернувся до присутніх, висловлюючи глибокі співчуття родині, яку спіткало непоправне горе. «Дуже прикро і боляче, що війна забирає найкращих: патріотичних, сміливих, принципових, відкритих та щирих. Саме таким був Сергій. Йому назавжди залишиться 35 років. Попереду було багато планів та мрій, але ворог обірвав їх одним ударом, – сказав Юрій Бова. – Сьогодні ми схиляємо голови у глибокій скорботі, згадуючи Героя, який боровся за краще майбутнє України, за її волю та незалежність. Молимося, щоб його жертва не була марною, а принесла нам скорішу перемогу та визволення української землі!»

Теплі та щирі слова про загиблого висловили також його вчителі – Тетяна Конева та Григорій Івницький.

Висловлюємо найглибші та найщиріші співчуття матері Катерині Іванівні, дружині Альоні Ігорівні, сестрі Лідії та маленькому синочку Кірілу, а також усій родині. Не існує слів, які могли б зменшити ваш біль. Але пам’ятайте: громада пам’ятає і завжди пам’ятатиме Сергія. Його ім’я назавжди залишиться в наших серцях, в історії громади та в історії нашої боротьби.

Вічна пам’ять Герою! Вічна слава!