З невимовним сумом та глибокою шаною Україна схиляє голову перед світлою пам’яттю Костянтина Олеговича Баришпольця, справжнього героя, який віддав своє життя за свободу та незалежність рідної землі. Його ім’я навіки вписане в літопис мужності та самопожертви. Костянтин Баришполець був втіленням відданості військовій присязі, продемонструвавши незламну стійкість та надзвичайну відвагу у найзапекліших боях.Народившись 18 листопада 1999 року, Костянтин з юних років вирізнявся цілеспрямованістю. Після здобуття середньої спеціальної освіти, він свідомо обрав шлях захисника, усвідомлюючи всю відповідальність цього покликання. 6 грудня 2022 року Костянтин Баришполець приєднався до лав Збройних Сил України, розпочавши свою військову службу, яка стала його долею.Його шлях у війську був прикладом безкомпромісної відданості та професіоналізму. З грудня 2022 року по лютий 2023 року Костянтин проходив інтенсивну підготовку як курсант військової частини А3211, набуваючи необхідні знання та навички для майбутніх бойових завдань. Цей період заклав фундамент його військової майстерності. Вже 19 лютого 2023 року Костянтин Баришполець долучився до гірсько-штурмової роти, обійнявши відповідальну посаду номера обслуги гранатометного відділення взводу вогневої підтримки. Ця спеціалізація вимагала не лише високої вправності та зосередженості, але й надзвичайної готовності до миттєвих та рішучих дій у найнебезпечніших обставинах, часто під щільним вогнем ворога.Навіть після тимчасової перерви у службі, викликаної необхідністю, він без вагань повернувся до виконання свого священного обов’язку. З 1 грудня 2024 року Костянтин знову став до строю, продовжуючи бути незамінним номером обслуги гранатометного відділення, демонструючи незмінну вірність Батьківщині. Його повернення на фронт було яскравим свідченням глибокого патріотизму та розуміння важливості своєї місії.Трагічна звістка про загибель Костянтина Баришпольця надійшла 23 травня 2025 року. Виконуючи бойове завдання у зоні активних бойових дій поблизу населеного пункту Виїмка, що у Бахмутському районі Донецької області, він прийняв свій останній бій. Його смерть – це не просто втрата для родини та побратимів, це величезна, непоправна втрата для всієї України. Він поклав найцінніше – власне життя – на вівтар нашої свободи, заради миру та незалежності нашої країни, заради майбутнього наступних поколінь.Ми завжди пам’ятатимемо Костянтина як безстрашного воїна та справжнього Героя, який без найменших вагань став на захист рідної землі. Його мужність, незламна воля, відвага та безмежна самопожертва є яскравим прикладом для наслідування. Його подвиг назавжди залишиться в серцях українців, як символ незламності духу та любові до Батьківщини. Вічна і світла пам’ять Герою! Слава Україні! Героям Слава!