Навіки в строю…

Сьогодні, відзначаючи сумну дату – два роки з дня загибелі Героя України, жителя нашої громади, Лоюка Анатолія Миколайовича, ми згадуємо його подвиг з глибокою скорботою та вдячністю. Ця втрата назавжди закарбувалася в серцях тих, хто знав Анатолія, і в пам’яті всього українського народу.

Анатолій народився 19 січня 1997 року в селі Росоша. З дитинства він мріяв про захист своєї країни, тому після закінчення Теплицької ЗОШ №2 вступив до Національної академії Національної гвардії України в місті Харків. Його вибір не був випадковим – він прагнув стати справжнім воїном, готовим відстоювати свободу та незалежність України.

Анатолій Лоюк був командиром 2-ї бойової групи 3-ї групи спецпризначення «ОМЕГА» Національної Гвардії України. У перші дні повномасштабного вторгнення російських військ в Україну він став на захист на Київщині, обороняючи позиції під Чорнобилем. Його мужність та відвага стали прикладом для побратимів, а його дії зіграли ключову роль у стримуванні ворога.

Протягом війни Анатолій брав участь у найважливіших боях на різних ділянках фронту. Під час одного з боїв, Анатолій разом з побратимами відбили три хвилі наступу противника. За свідченнями очевидців, він особисто знищив сім одиниць ворожої техніки. Ці героїчні вчинки свідчать про його надзвичайну відвагу та відданість своїй країні.

Анатолій Лоюк обрав шлях воїна за покликом серця, і загинув, як справжній герой. Йому було всього 26 років, але його ім’я назавжди залишиться в історії України. За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, майору Лоюку Анатолію Миколайовичу посмертно присвоєно звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка». Це найвища державна нагорода, яка відзначає його видатний внесок у захист країни.

Наказом КНГУ від 07.04.2023 № 253 Анатолія Лоюка було навічно зараховано до списків своєї військової частини. Це рішення підкреслює його вічну пам’ять та визнання його заслуг перед Україною. Вшановуючи пам’ять Анатолія, уся громада низько схиляє голови в скорботі та молитві.

Ми пам’ятаємо, якою страшною ціною дається нам кожен новий ранок. Його подвиг – це нагадування про важливість миру та необхідність боротися за свою свободу. Слава Україні! Слава її Героям!