🛝 Навіть найзвичніші місця, як-от дитячі майданчики, можуть стати незручними, якщо забути про різноманітні потреби людей. Проблема не тільки в тому, що батькам немає де присісти, або підліткам нудно. Навіть занадто насичений колір може викликати дискомфорт.

Чому так відбувається? Відповіді та новий погляд на простір дає 📙 «Альбом безбар’єрних рішень» https://bbu.org.ua/pershii-rozdil-albomu-bezbar-iernih-rishen-2. Цей посібник містить не лише вдалі приклади, але й типові помилки, що допоможуть зрозуміти, як слід уникати певних рішень.

Серед поширених проблем, що створюють бар’єри:

🔹 Обмежена кількість активностей. Часто майданчики не мають зон для різноманітних форм дозвілля. Вони не враховують вікові особливості, потреби підлітків, молоді чи дорослих. Іноді бракує навіть простих місць для відпочинку – лавок, альтанок чи затінку.

🔹 Одноманітність дизайну та обладнання. Інвентар на ігрових та спортивних майданчиках часто виглядає однаково, не викликає інтересу та не відповідає потребам людей різного віку і можливостей. Дуже мало майданчиків адаптовано для відвідувачів з інвалідністю.

🔹 Близькість до доріг та парковок. Розміщення майданчика біля проїжджої частини чи автостоянки створює додаткові ризики. Шум, загазованість та неможливість контролювати оточення знижують загальний комфорт.

🔹 Небезпечні матеріали та кольори. Деякі поверхні можуть сильно нагріватися влітку, спричиняючи опіки. Надто яскраві кольори, особливо червоний, можуть негативно впливати на дітей з розладами аутистичного спектра, викликаючи перезбудження чи сенсорне перевантаження.

🔹 Непридатне покриття. Пісок або ґрунт після дощу перетворюються на багно, що робить майданчик недоступним для батьків з дитячими візочками та людей на інвалідних візках. Також покриття має бути безпечним, щоб запобігти травмам під час падінь.

Ці зауваження – це не критика, а рекомендації для покращення.

Детальніше про створення безбар’єрних просторів можна дізнатися в Альбомі безбар’єрних рішень, створеному в межах ініціативи першої леді Олени Зеленської «Без бар’єрів». Проєкт реалізовано ГО «Безбар’єрність» спільно з Міністерством розвитку громад та територій України. Це частина проєкту «Інтегрований розвиток міст в Україні ІІ», який виконує німецька компанія Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH за підтримки урядів Німеччини та Швейцарії. Розробку Альбому здійснило урбан-бюро Big City Lab.

#bezbariernist #безбарєрність #barrierfree