Навіть у час війни, коли кожен день позначений боротьбою та випробуваннями, культура залишається тим фундаментом, який тримає націю. Саме вона зберігає пам’ять поколінь, відновлює відчуття єдності та дає силу рухатися далі. Саме тому цьогорічна культурно-мистецька акція «Жива спадщина», яка відбулася в Ужгороді 18 жовтня, стала не просто святом традицій — а глибоким проявом незламності українського духу. На цій визначній події, присвяченій збереженню та популяризації українських традицій, особливо яскраво проявилася сила культурної спадщини Закарпаття.

Під час заходу, окрім презентацій культурної спадщини, учасники долучилися до збору коштів на підтримку Збройних Сил України — як символ вдячності тим, хто нині боронить нашу землю. Це підкреслило важливість єдності та підтримки наших захисників, навіть під час культурних заходів.

Цьогоріч «Жива спадщина» була присвячена 80-річчю Закарпатського обласного організаційно-методичного центру культури, який десятиліттями стоїть на варті народних традицій краю. Ужгородський скансен і замок стали осередками, де ожили стародавні ремесла, обряди, пісні та звичаї. Ці локації, наповнені історією, стали ідеальним тлом для демонстрації багатства українських традицій.

Наша громада, зокрема Великобичківська, презентувала унікальні елементи нематеріальної культурної спадщини, серед яких:

* **Народний ансамбль пісні й танцю «Лісоруб» Великобичківського будинку культури** — під керівництвом заслуженого працівника культури України Володимира Шепети та керівниці танцювальної групи Ромени Данилюк — представили автентичну гуцульську музику й танцювальні номери, які передали силу й енергію нашого краю. Виступ колективу «Лісоруб» став окрасою концертної програми, зібравши щирі оплески глядачів та продемонструвавши високий рівень виконавської майстерності.

У гастрономічній частині фестивалю громада представила свої традиційні страви, що є невід’ємною частиною нашої культурної ідентичності та відображають кулінарну спадщину Закарпаття:

* ✅ **Бичківський медяник** — традиційний кондитерський виріб, який є кулінарною спадщиною весільних обрядів селища Великий Бичків. Його вишуканий смак та аромат привабили багатьох.
* ✅ **Апшанський калач** — традиційний кондитерський виріб, що є кулінарною спадщиною весільних обрядів села Верхнє Водяне. Цей калач є символом гостинності та родинних традицій.
* ✅ **Бичківські голубці та інші страви**, які готують лише у Великобичківській громаді — за давніми родинними рецептами, що передаються з покоління в покоління. Ці страви стали справжнім гастрономічним відкриттям для відвідувачів.

Участь громади на «Живій спадщині» засвідчила, що Великий Бичків — це осередок живої культури, який береже і розвиває традиції своїх предків. Цей захід підтвердив важливість збереження культурної спадщини для майбутніх поколінь.

Народний ансамбль пісні й танцю «Лісоруб» Великобичківського будинку культури та голова громади Олег Бурса отримали подяки й відзнаки організаторів за вагомий внесок у збереження нематеріальної культурної спадщини краю, а також за участь у відзначенні 80-річчя Закарпатського ООМЦК. Ці нагороди є свідченням їхньої праці та відданості справі.

Попри війну, на території Ужгородського скансену панував дух єдності, натхнення й вдячності. Тут не просто показували традиції — тут звучала жива історія Закарпаття, у якій голос Великобичківської громади лунав гідно, щиро й по-домашньому тепло. Це доводить, що українські традиції живуть і розвиваються навіть у найскладніші часи.

Бо жива спадщина — це не про минуле. Це про нас сьогодні — сильних, незламних, і тих, хто береже своє. Ми пишаємося нашою культурою та її збереженням.

Дякуємо організаторам фестивалю «Жива спадщина» — Департаменту культури Закарпатської обласної державної адміністрації, Закарпатському обласному організаційно-методичному центру культури та Закарпатському музею народної архітектури та побуту та іншим — за можливість об’єднати громади краю навколо спільної мети: зберегти й передати живу силу українських традицій.