Нагорода Герою Дмитру Ларичеву: Вічна Пам’ять та Шана

Рівно рік тому, 14 травня 2024 року, у нерівному бою з російськими окупантами загинув наш земляк, солдат Збройних Сил України, боєць 43 артилерійської бригади – Дмитро Ларичев. Цей день став чорною сторінкою для його родини, громади та всіх, хто знав і любив цього відважного воїна. Дмитро Ларичев загинув внаслідок артилерійського обстрілу поблизу населеного пункту Степова Новоселівка, що на Куп’янщині, Харківської області.

Дмитро Олегович Ларичев народився 10 червня 1994 року в мальовничому селі Циблі, Переяславського району. У юному віці разом із мамою та бабусею переїхав до села Студеники. Саме тут закінчив школу, і звідси ж був мобілізований до лав Збройних Сил України. Дмитро Ларичев служив стрільцем-санітаром механізованого відділення, з честю ніс високе звання Захисника Вітчизни, віддано захищаючи рідну землю.

Нещодавно Героя було нагороджено державною нагородою – орденом «За мужність» III ступеня. Сьогодні ж, родині загиблого Героя, Дмитра Ларичева, знову вручають ще вищу нагороду – орден «За мужність» II ступеня, цього разу посмертно. Ця нагорода є визнанням його незламної хоробрості та самовідданості у боротьбі за свободу України.

Бойовий товариш Дмитра, Вадим, розповідаючи про побратима, довго підбирає слова. Його розповідь скупа, суто чоловіча, сповнена болю і гіркоти. Він згадує останній спільний бій, коли їхній підрозділ вийшов на бойову позицію і потрапив під щільний мінометний вогонь. Саме в тому бою Дмитро Ларичев і загинув… У словах Вадима відчувається велика ненависть до ворогів, які забрали молоде, квітуче життя, залишили сиротою родину. «У них немає нічого людського, – каже Вадим, – у наших школах на окупованій території вони змушують наших дітей відректися від усього рідного, кажуть, що України не існує, що усе навколо нас це їхнє і вони не залишать живими жодного українця, хто не скориться – буде убитий». Дмитро загинув, щоб ворог ніколи не здійснив своїх планів, а тисячі таких же героїчних хлопців стоять на передньому краї оборони, щоб діти Дмитра, усі українські діти, жили й пам’ятали, що Україна була, є і буде! Тому ця нагорода заслужена, а Батьківщина завжди пам’ятатиме своїх Героїв!»

Орден родині Дмитра Ларичева вручив підполковник, начальник першого відділу Бориспільського РТЦК та СП Іван Павлович Шкурупацький – матері Героя, Ользі Іванівні Тодоренко, та сестрі Героя – Анастасії.

«Є дні, сповнені гордістю і тугою водночас, дні, коли ми вшановуємо Героїв, зустрічаємось із родинами чи бойовими побратимами. Гірко втрачати таких молодих патріотів, але ми розуміємо, що без них просто не існувало б нас. Ми у величезному боргу перед родинами, дякуємо доземно і пишаємось кожним із наших земляків, які зараз на передньому краю боротьби за життя», – зазначила голова Студениківської громади Марія Лях, вручаючи квіти матері Дмитра Ларичева.

Пам’ятаємо кожного, розуміємо біль родини і близьких, безмірно вдячні Героям за врятовану свободу. Боремось, протистоїмо злу разом!