Отримання допомоги по тимчасовій непрацездатності для підприємців та працівників

З 04 квітня 2025 року набрав чинності Закон України № 4158-ІХ, що вносить зміни до законодавства щодо загальнообов’язкового державного соціального страхування. Цим законом відновлено право застрахованих осіб на отримання виплат у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом. Це важлива новина для багатьох підприємців.

Відповідно до статті 12 Закону № 2620, право на отримання страхових виплат мають усі застраховані особи, включаючи громадян України, іноземців, осіб без громадянства та членів їхніх сімей, які постійно проживають в Україні. Це право виникає у разі настання страхового випадку під час трудової діяльності, підприємницької або іншої діяльності, якщо інше не передбачено законодавством.

Згідно зі статтею 22 Закону № 2620, страхові виплати у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності застрахованим особам, які працюють за трудовим договором, гіг-контрактом, іншим цивільно-правовим договором, призначаються та здійснюються за основним місцем роботи. Допомога по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах надається за основним місцем роботи та за місцем роботи за сумісництвом у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Застрахована особа – це фізична особа, яка підлягає загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню і сплачує єдиний внесок.

Платниками єдиного внеску є підприємства, установи, організації та фізичні особи, які використовують працю інших осіб. Фізичні особи-підприємці (ФОП), які мають основне місце роботи, звільняються від сплати єдиного внеску за себе за місяці, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок у розмірі не менше мінімального страхового внеску. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску за умови самостійного визначення бази нарахування, яка не може перевищувати максимальну величину бази нарахування єдиного внеску.

Отже, якщо роботодавцем сплачено страховий внесок за ФОП у розмірі не менше мінімального, то ФОП звільняються від сплати за себе єдиного внеску. Таким чином, для застрахованої особи, яка працює за основним місцем роботи і є ФОП, право на отримання страхових виплат у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності може бути реалізовано лише за основним місцем роботи. Це важливо для підприємців, які хочуть отримати допомогу по тимчасовій непрацездатності.

Для отримання допомоги по тимчасовій непрацездатності необхідно звернутися за основним місцем роботи. Роботодавець повинен сплачувати єдиний соціальний внесок (ЄСВ) у розмірі не менше мінімального страхового внеску. У такому разі, підприємець звільняється від самостійної сплати ЄСВ за себе.

Підсумовуючи, допомога по тимчасовій непрацездатності для підприємців, які одночасно працюють, надається за основним місцем роботи, за умови сплати ЄСВ роботодавцем. Це забезпечує соціальний захист застрахованих осіб у випадку хвороби.